4. Профілактика та заходи боротьби

Для виникнення захворювання гемоспоридіозами необхідна наявність трьох ланок епізоотичного ланцюга: заражені (хворі або перехворіли) тварини, кліщі-переносники і сприйнятливі (здорові) тварини. Якщо є заражені кліщі, то наявність інвазованих тварин не обовязкова, так як для збудників (за винятком тейлерій) характерна повторність циклу в організмі переносника при харчуванні його навіть на неспецифічних господарях.

Основні заходи боротьби з гемоспоридіозами полягають у здійсненні комплексу організаційно-господарських та агротехнічних заходів (проведення меліоративних робіт, організація культурних пасовищ), спрямованих на створення несприятливих умов для розвитку кліщів-переносників збудників гемоспоридіозів; знищенні переносників на тваринах, у тваринницьких приміщеннях і в біотопах; дотримання ветеринарно-санітарних вимог при комплектуванні стад, господарств поголівям тварин, сприйнятливих до гемоспоридіозів, при перегоні (перевезеннях) тварин, їх утриманні на пасовищах і в населених пунктах, застосуванні засобів хіміопрофілактики, своєчасному лікуванні хворих тварин.

З метою запобігання виникненню гемоспоридіозів тварин захищають від нападу на них кліщів і комах, тому в неблагополучних місцевостях тварин не випасають, а організовують стійлово-табірне їх утримання або випасають на культурних пасовищах, вільних від кліщів. В тваринницьких приміщеннях, стійлах слід систематично проводити дезінвазію.

Варто проводити окультурення пасовищ шляхом агромеліоративних заходів (вирубка чагарників, скошування невикористаної трави, використання отрутохімікатів). Ефективні заходи в боротьбі з кліщами - це зміна випасних ділянок, проведена за наступними схемами. Якщо в господарстві є вільні від кліщів та закліщовані пасовища, то вільну від кліщів територію ділять на чотири ділянки. На кожній ділянці худобу випасають по 25 днів, починаючи з весни. По використанню чотирьох ділянок худобу переводять на раніше закліщовану територію, на якій худоба не була з осені минулого року, за період, що минув з того часу, проходить більше 7 місяців. За цей термін личинки кліща В. calcaratus, що знаходилися на ділянці, через відсутність великої рогатої худоби не мають можливості харчуватися, і внаслідок цього основна їх маса гине.

Якщо всі випасні ділянки закліщовані, то зміна пасовищ організується шляхом ділення території на дві ділянки. На одній з них випасають худобу, а інша залишається вільною на цілий рік, протягом якого вона звільняється від кліщів. З наступного року худобу випасають на цій оздоровленій ділянці, а закліщовану площу не використовують протягом року.

Слід враховувати можливість паразитування кліщів на собаках, конях та інших тварин і таким чином їх занесення на пасовища, що не використовувалися під випас великої рогатої худоби.

Надійною профілактикою захворювання є стійлове утримання великої рогатої худоби тварин та регулярне їх купання або обприскування емульсіями акарицидних препаратів (перметрин, котрин, бутокс, бензофосфат та ін.), які повторюють через кожні 9-10 днів. Здійснюють також хіміопрофілактику бабезіозу. У неблагополучній щодо цієї інвазії місцевості на початку спалаху бабезіозу тваринам вводять береніл або азидин, які запобігають зараженню кровопаразитами впродовж 2-3 тижнів. Особливу увагу приділяють профілактиці бабезіозу худоби, завезеної в ензоотичний осередок.

Основою профілактики бабезіозу овець і кіз є випас цих тварин на культурних пасовищах, вільних від кліщів. У гірських і передгірних районах рекомендується ранній перегін чи перевезення овець із зимових (рівнинних) на літні (високогірні) пасовища, вільні від іксодових кліщів. У разі неможливості організації випасання тварин на пасовищах, вільних від кліщів, овець регулярно (через кожні 7-10 днів) обробляють (шляхом обприскування чи купання) емульсіями або розчинами акарицидів. З цією метою використовують перметрин, бутокс тощо. Застосовують також метод хіміопрофілактики. Для цього при появі в отарі перших випадків захворювання овець на бабезіоз тваринам вводять препарати диміназен ацетурату в профілактичній дозі. За потреби їх введення повторюють через 2 тижні.

Головною метою у профілактиці бабезіозу свиней є недопущення нападу на них кліщів-переносників (стійлове утримання тварин, випасання свиней на вільних від кліщів пасовищах, організація культурних пасовищ, застосування акарицидів для знищення членистоногих на тваринах і в приміщеннях).

Для знищення іксодових кліщів на конях у період їх масового нападу тварин один раз на тиждень обприскують або обтирають водними емульсіями акарицидів на основі піретроїдів. Норма витрат цих препаратів становить 2-2,5 л на одну тварину. У разі появи перших випадків захворювання для хіміопрофілактики застосовують препарати диміназен ацетурату

З метою запобігання зараженню жуйних тварин збудниками тейлеріозу крім стійлового утримання та випасання їх на пасовищах, вільних від кліщів, надійним заходом є вакцинація великої рогатої худоби. Вакцину вводять сприйнятливому молодняку підшкірно в дозі 1 мл в осінньо-зимовий період. Імунітет утворюється на 30-35-ту добу і зберігається все життя, якщо на тварин щороку нападають інвазовані тейлеріями кліщі. В іншому разі імунітет зберігається до 2 років.

Тваринам, хворим гемоспоридіозами, особливо тейлеріозом, крім лікувальних препаратів необхідно застосовувати симптоматичні та патогенетичні засоби залежно від її стану. Симптоматичні засоби застосовують для поліпшення діяльності серця, роботи шлунково-кишкового тракту, а патогенетичні - для загального стимулювання організму, посилення функції кровотворних органів.

Хворим тваринам надають спокій, легко перетравний і якісний корм, регулярний водопій; при підвищеній температурі тіла з раціону слід виключити концентровані корми.

Гемоспоридіози великої рогатої худоби, овець і кіз часто реєструються у вигляді змішаних (асоціативних) інвазій з анаплазмозом, кокцидіозом, гельмінтозами. У випадках змішаних інвазій необхідно проводити комплексне лікування із застосуванням специфічних, симптоматичних і патогенетичних засобів.

У період захворювання в неблагополучних на гемоспоридіоз господарствах за всіма тваринами необхідно встановити постійний ветеринарний нагляд. З метою своєчасного виділення хворих тварин проводити поголовну термометрію тварин. Тварин, з підвищеною температурою або іншими ознаками хвороби ізолюють, а коней звільняють від роботи. Від усіх хворих тварин досліджують мазки крові на наявність гемоспоридіозу.

Перехворілих тварин дозволяється допускати в загальне стадо (табун) або на роботу тільки після остаточного клінічного одужання.

Комплектування тваринницьких господарств, що знаходяться на благополучних і загрозливих по гемоспоридіозам територіях, тваринами з неблагополучних зон забороняється.

Поповнення тваринами господарств, що знаходяться на загрозливих по гемоспоридіозам територіях, дозволяється тільки з благополучних і відповідно з небезпечних, щодо гемоспоридіозів районів. Тварин, призначених для комплектування зазначених господарств, перед відправкою слід ретельно оглянути і в разі виявлення на них іксодових кліщів обробити акарицидами. У період 30-денного спостереження за тваринами ветеринарні фахівці зобовязані регулярно проводити поголовну термометрию тварин. У разі виявлення тварин з підвищеною температурою тіла їх ізолюють і вживають заходів до встановлення діагнозу.

Перегін (перевезення) тварин з неблагополучних господарств через загрозливі території. Та з неблагополучних і загрозливих по гемоспоридіозам господарств через благополучні дозволяється проводити лише за умови звільнення тварин, що переганяються (перевозяться), від кліщів на місці перед відправленням і систематично на шляху прямування.