ВСТУП

Серед найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є провідною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування.

Основне призначення озимої пшениці - забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст її у зерні мякої пшениці залежно від сорту та умов вирощування становить у середньому 13 - 15%. У зерні пшениці міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70% крохмалю, вітаміни В1 , В2 , Р , Е та провітаміни А, D, до 2 % зольних мінеральних речовин. Білки пшениці є повноцінними за амінокислотним складом, містять усі незамінні амінокислоти - лізин, триптофан, валін, метіонін, треонін, фенілаланін, гістидин, аргінін, лейцин, ізолейцин, які добре засвоюються людським організмом. Проте у складі білків недостатньо таких амінокислот, як лізин, метіонін, треонін, тому поживна цінність пшеничного білка становить лише 50% загального вмісту білка. 400 - 500г пшеничного хліба та хлібобулочних виробів покриває близько третини всіх потреб людини в їжі, половину потреби у вуглеводах, третину (до 40%) - у повноцінних білках, 50 - 60% - у вітамінах групи В, 80% - у вітаміні Е. Пшеничний хліб практично повністю забезпечує потреби людини у фосфорі та залізі, на 40% - у кальції.

Співвідношення білків і крохмалю у зерні пшениці становить у середньому 1 : 6 - 7, що є найбільш сприятливим для підтримання нормальної маси тіла і працездатності людини.

Пшеничний хліб відзначається високою калорійністю - в одному кілограмі його міститься 2000 - 2500 ккал, що свідчить про його високу поживність і є надійним джерелом енергії.

Особливо якісний хліб та хлібобулочні вироби одержують із борошна сортів сильних пшениць, які належать до виду мякої пшениці. Такий хліб є не тільки джерелом харчування, а й своєрідним каталізатором, який поліпшує процеси травлення та підвищує засвоєння інших продуктів харчування. Крім того сильні пшениці належать до поліпшувачів слабких пшениць.

Зерно мякої, мякозерної пшениці з низьким вмістом білка (9 - 11%) і підвищеним - крохмалю використовується в кондитерській промисловості, зокрема для виготовлення тортів.

В Україні поширені також сорти озимої твердої пшениці, борошно яких є незамінною сировиною для макаронної промисловості, а також вони використовуються для виробництва крупчатки та виготовлення вищої якості манної крупи.

У тваринництві широко використовують багаті на білок (14%) пшеничні висівки, які особливо ціняться при відгодівлі молодняку. Також озиму пшеницю висівають у зеленому конвеєрі як у чистому вигляді, так і у суміші з озимою викою. Тваринництво при цьому забезпечується вітамінними зеленими кормами рано навесні. Для годівлі тварин певне значення має і пшенична солома, 100 кг якої прирівнюється до 20 - 22 корм. од. і містить 0,6 кг перетравного протеїну та полови, особливо безостих сортів пшениці, 100 кг якої оцінюється 40,5 корм. од. із вмістом 1,5 кг перетравного протеїну.

Озима пшениця, яку вирощують за сучасною інтенсивною технологією, є добрим попередником для інших культур сівозміни, і в цьому полягає її агротехнічне значення [1, 2].

Актуальність роботи. Створення високопродуктивних посівів озимої пшениці з оптимальною структурою агроценозу, ідеальним морфобіотипом рослин, синхронним розвитком елементів продуктивності в значній мірі залежить від строків і способів сівби, норм висіву, сорту, глибини загортання насіння та інших прийомів, які складають посівний блок технології.

Більшість цих питань окремо добре вивчені. Проте вказані прийоми взаємозалежні та потребують системного вирішення в єдиному технологічному комплексі, що майже не вивчено. Крім того, підбір строків сівби та інтенсифікація технології вимагають подальшого вивчення цих питань.

Мета і задача досліджень полягали у вивченні впливу строків сівби на урожайність та якість зерна озимої мякої пшениці в умовах Півдня України.

Для вирішення цього були поставлені наступні завдання:

- вивчити наявну наукову інформацію про строки сівби і біологічні основи вирощування високих урожаїв якісного зерна та насіння озимої мякої пшениці;

- дослідити адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб);

- вивчити вплив строків сівби на урожайність озимої пшениці;

- дослідити вплив строків сівби на якість зерна та насіння озимої мякої пшениці;

- дати економічну оцінку ефективності застосування різних строків сівби озимої мякої пшениці.

Обєкт дослідження: сорт озимої мякої пшениці Херсонська безоста.

Предмет дослідження: процес формування високого рівня продуктивності якісного зерна та насіння озимої мякої пшениці в богарних умовах Півдня України.

Методи дослідження: 1) польові; 2) лабораторні; 3) статистичні.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень дають змогу визначити оптимальні строки сівби в умовах господарства СТОВ „Маяк” Нововоронцовського району Херсонської області.

Апробація результатів. Основні матеріали дипломної роботи викладені й обговорені на засіданні кафедри технології переробки і зберігання с/г продукції (травень 2005 року), а також на научно-практичній конференції, присвяченій 130-річчу заснування Херсонського державного аграрного університету (2004 рік) та науково-студенській конференції, присвяченій 60-річчу перемоги (2005 рік). За даними дипломної роботи опубліковано 3 наукові праці.

сівба урожайність пшениця зерно

РОЗДІЛ І