УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експериментальна частина роботи виконана на дослідному полі Уманського державного аграрного університету розташованого в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровсько-Бугського округу Лісостепової Правобережної провінції України з географічними координатами по Гринвічу 48 46 північної широти та 30 14 східної довготи. Висота над рівнем моря -245 м.

3.1. Ґрунти

Територія дослідного поля являє собою вирівняне, підвищене платоводорозділу рік Уманки та Камянки , які впадають в річку Синюху - притоку Південного Бугу, пологими схилами південно-східної та північнозахідної експозиції. Підземні води залягають на глибині 16-24 м. Польові культури , в основному, використовують вологу накопичену в грунті із атмосферних опадів. Тому, вона є основним фактором продуктивності культур. Грунтовий покрив однорідний і представлений чорноземами опідзоленими слабо реградованими, важко суглинистого механічного складу на важко суглинистому карбонатному лесі. Такі ґрунти типові для Лісостепу України. Агрегатний склад даного ґрунту досить хороший. Фізичні властивості грунту представлені в таблиці 3.1 Кількість агрономічно цінних агрегатів досягає 65%. Питома вага твердої фази вище вказаних чорноземів коливається в межах 2,57-2,72 , обємна -1,24 - 1,27 г/см.

Кількість непродуктивної вологи в 1,5-метровому шарі складає 178-262 мм , а запас вологи (при НВ) -513-560 мм. Вологість стійкого вянення рослин рівна подвійній максимальній гігроскопічності. Із заглибленням шарів ґрунту змінюється в сторону збільшення.

Весь профіль ґрунту в шарі 85-110 см добре муміфікований при незначній його диференціації по елювіально-ілювіальному типу. Вміст гумусу в орному шарі невисокий 3,0-3,3 %. В складі гумінових кислот переважає фракція повязана з кальцієм.

Карбонати вилужені і знаходяться в шарі 120-140 см.

Фізичні властивості грунту на дослідній ділянці

Опідзолені слабо реградовані чорноземи мають слабокислу реакцію, яка глибиною переходять в нейтральну : рН сольової витяжки орного шару 6,49-6,64 , гідролітична кислотність 2,4-2,5 ммоль на 100 гр. грунту.

Ступінь насичення основами досить висока і складає 92-94 %.В складі ввібраних основ переважає обмінний кальцій.

Валові запаси азоту, фосфору і калію досить високі. Вміст фосфору складає 12,5 мг на 100 гр.грунту. Серед мінеральних фосфатів переважають фосфати кальцію, проте серед загальної кількості цих елементів переважають органічні сполуки фосфору, цим пояснюється ефективність застосування на даному типу ґрунту фосфорних добрив.

Вміст доступного для рослин калію високий і складає в орному шарі 7,0-5,1 мг на 100 гр. грунту. Разом з тим калійні добрива на даному ґрунті досить ефективні, але в поєднанні з азотними і фосфорними.

Хімічні показники чорнозему опідзоленого слабореградованого

Порівняно високий потенціал родючості опідзолених чорноземів забезпечує одержання високих врожаїв всіх сільськогосподарських культур, при умові раціонального використання органічних і мінеральних добрив.

3.2 Погодні умови

Метеорологічні умови -- це один з основних факторів, що впливає на врожайність усіх сільськогосподарських культур.

За 2004/2005 сільськогосподарський рік опадів випало на 68 мм опадів менше, ніж середньобагаторічний показник (табл. 3.3).

Слід відмітити, що в передпосівний період та на час сівби не відчувалось нестачі опадів: за квітень і травень цей показник перевищував середньобагаторічний відповідно на 10,0 і 2,5 мм, що дало змогу швидко отримати дружні сходи. Посушливими виявились червень і липень: вологозабезпеченість становила відповідно 76,9 та 64,7%. Серпень за кількістю опадів дещо перевищував середньобагаторічний показник. Натомість, за вересень випало лише 2,6 мм опадів, що прискорило дозрівання зерна.

Кількість опадів, мм в роки проведення досліджень (за даними метеостанції Умань)

Середня температура повітря за рік становила 8,7°С (табл. 3.4), що перевищувало середньобагаторічні дані на 1,3°С. За вегетаційний період, за виключенням червня, температура також була вищою на 0,8-1,8°С, ніж середньобагаторічні показники.

Температура повітря, ⁰ С, в роки проведення досліджень

(за даними метеостанції Умань)

Відносна вологість повітря (табл.3.5) в цілому за вказаний рік та зокрема, за період вегетації, окрім вересня місяця, перевищувала середньобагаторічну. Завдяки високій вологості повітря у червні і липні, які відрізнялись нестачею опадів, рослинам вдалось сформувати добру вегетативну масу та нормально ввійти в період генеративного розвитку.

У 2005/2006рр. опадів випало на 59мм менше (табл. 3.3), ніж середньобагаторічний показник. Нестачею опадів характеризувались всі місяці вегетації, особливо посушливими виявились червень і липень: вологозабезпеченість становила відповідно 53,4 та 46,9 % порівняно з середньобагаторічним показником. Тому цього року рослини кукурудзи сформували меншу вегетативну масу, а також, як наслідок, і нижчу врожайність насіння. У цілому за рік температура повітря (табл. 3.4) перевищувала середньобагаторічний показник на 0,4°С. Усі місяці вегетаційного періоду, окрім травня, також були теплішими. Високі температури липня поряд з недостатньою вологозабезпеченістю призвели до прискорення цвітіння волотей і качанів: зерно формувалось у гірших умовах, ніж минулого року.

Відносна вологість повітря, % в роки проведення досліджень

(за даними метеостанції Умань)

Відносна вологість повітря (табл. 3.5) цього року була на рівні середньо багаторічного показника.

У квітні, травні, серпні та вересні різниця становила ±1%. У червні цей показник перевищував середньобагаторічний на 6%, натомість, у липні - був меншим на 3 %. За рахунок високої вологості повітря, а також вологому вересню дещо знівелювались негативні фактори посухого липня і відбулось дозрівання насіння.

Отже, наша мета - дослідити реакцію гібриду кукурудзи Ювілейний 70 МВ на площу живлення рослин, яка визначається шириною міжрядь та густотою висіву.

3.3. Схема досліду

У дослідженнях протягом 2005-2006 років вивчали вплив ширини міжрядь та густоти посіву на ріст та продуктивність кукурудзи гібрид Ювілейний 70 МВ, на зерно. Дослід проводили при наступних ширинах міжрядь та густотах посіву:

Повторність трьохразова, площа ділянки 120 м², облікова площа - 50 м².

Схематична схема досліду.

3.4 Агротехніка вирощування

У дослідженнях застосовували загальноприйняту для даної зони технологію вирощування кукурудзи.

Досліди були закладені на високому фоні мінеральних добрив (N₉₀P₉₀K₉₀), нітроамофоску вносили врозкид під передпосівну культивацію. Попередником була озима пшениця, тому основний обробіток грунту включав лущення стерні дисковою бороною БДТ-7 на глибину 10-12 см та оранку плугом ПЛН-3-35 на глибину 25-27 см. Вирівнювання грунту навесні проводили важкими зубовими боронами. Проміжну та передпосівну культивації проводили культи-ватором КПС-4 на глибину 7-10 см. Сівбу проводили в оптимальні для зони строки - 30 квітня у 2005 році та 25 - у 2006 році. Кукурудзу висівали вручну дотримуючись потрібної густоти посіву та ширини міжрядь. Облік та формування густоти стояння проводили у фазі 3-5 листків окремо по кожній ділянці. Перед збиранням врожаю підрахунок рослин на всіх ділянках повторювався. Збирання та облік урожаю проводили у фазу повної стиглості зерна вручну шляхом зважування качанів з усієї облікової площі ділянки.

3.5. Методика досліджень

Фенологічні спостереження проводили на досліджуваних рядках у двох несуміжних повторностях. Спостереження проводили візуально: відмічали початок фази, коли в неї вступило 10% рослин та повну - 75%. Відмічали дати сівби, зявлення сходів, цвітіння волотей, качанів, молочної, воскової і повної стиглостей качанів. Фази стиглості зерна визначали шляхом розрізання зернівки з середньої частини верхнього качана типових рослин. Повна стиглість настає при появі чорного прошарку на місті прикріплення зернівки. Облік густоти стояння рослин здійснювали підрахунком рослин на 14,3 погонних метрах (10 м²) з перерахунком їх у тисячі на гектар.

Висоту рослин, висоту прикріплення качанів, площу асиміляційної поверхні листя визначали після фази викидання волотей шляхом проміру 10 типових для даного варіанту рослин у двох несуміжних повтореннях. Висоту рослин вимірювали від поверхні фунту до верхівки волоті. Площу листкової поверхні розраховували, використовуючи параметри довжини та ширини листка за формулою Б.А. Доспєхова [57]

S = k х l х n,

де S - площа листя, см²; k - середній поправочний коефіцієнт, що становити 0,67; l- довжина листя, см; п - ширина листка в самому широкому місці, см.

Вологість зерна кукурудзи, вихід зерна та урожайність визначали в пробах качанів (10 шт.), які відбирали на кожній обліковій ділянці. Урожай насіння перераховували на вологість 14%.

Облік пошкоджень кукурудзяним метеликом, ураження сажками проводили на дослідних ділянках перед збиранням кукурудзи [58].

Варіанти в досліді розміщували методом послідовно у триразовій повторності. На ділянках проводилась боротьба з бурянами шляхом ручного прополювання з одночасним формуванням густоти рослин.

Господарські, біологічні та морфологічні ознаки кукурудзи вивчали за “Методикою польових дослідів з кукурудзою” [59].

Економічну ефективність вирощування кукурудзи розраховували шляхом визначення затрат на виробництво, використовуючи фактичні дані і технологічну карту [60]. Біоенергетичну оцінку гібриду було проведено по показниках затрат енергії на 1 га і 1 ц продукції [61].

Статистичну обробку експериментальних даних проводили за спеціальними програмами на персональному компютері.