ВСТУП
Тема представленої курсової роботи «Влаштування та експлуатація спортивних газонів». Дана тема досить актуальна, тому що людині здавна було властиве прагнення не тільки вміло господарсько освоювати природне середовище, а й художньо, практично облаштовувати її. Естетизація середовища практикувалася в усіх видах рукотворних ландшафтів.
Садово-паркове мистецтво - мистецтво створення садів, парків та інших озеленених територій. Сюди відносяться: планування і розбивка садів і парків, підбор рослин для різних кліматів і ґрунтів, розміщення й угруповання рослин у поєднанні з архітектурою, дорогами, водоймами, скульптурою. Різноманітні прийоми садово-паркового мистецтва підкоряються двом основним принципам - регулярному (геометричному) або пейзажному (подібному до природний ландшафт).
Садово-паркове мистецтво виникло в епоху рабовласницького ладу, коли особливе значення надавалося паркам при різних спорудах: храмах, палацах, садибах. Планування садів в Давньому Єгипті була строго регулярної, оскільки це полегшувало зрошення рослин. У Стародавній Греції в садах вперше зявляється скульптура та архітектурні споруди - Колонада і вівтарі для різних церемоній. У давньоримських садах були використані складні гідротехнічні споруди - штучні водойми й фонтани.
На Україні декоративне садівництво широкий розвиток отримало у XVIII ст., причому більшість садів створювалося в регулярному стилі.
Одним з найстаріших садів є теперішній Першотравневий парк у Києві, закінчення будівництва якого відноситься до 1735 Його прикрашали скульптура, фонтани та архітектурні споруди, великий розарій. Розташований в мальовничій місцевості, цей сад був одним з найгарніших садів на півдні Росії.
З регулярних садів другої половини XVIII ст. можна відзначити По-Чопській сад графа Розумовського, створений за проектом професора архітектури Академії мистецтв Деламотта.
Іншим чудовим зразком ландшафтного паркового мистецтва був величезний, на площі 600 га, Лялічеській парк графа Завадовського, влаштований в 1792 р. у с. Лялічі Чернігівської губернії відомим російським архітектором Кваренгі. Хоча при створенні цього парку перевага віддавалася регулярному стилю, все-таки значна частина його була відведена під пейзажний сад. Наприкінці XVIII - початку XIX ст. у парковому будівництві на Україні панівне становище уминає займати пейзажний стиль. У числі видатних памяток українського садово-паркового зодчества цього часу слід відзначити Уманський парк «Софіївка», закладений в 1796 р. Парк створювався на дуже пересіченій степовій місцевості, позбавленої деревної рослинності. Скелясті береги р. Камянки були вміло використані при будівництві парку. Необхідний елемент оформлення ландшафту - обробка поверхні землі.
Невідємним елементом в озелененні є газони. Трава є природною частиною ландшафту, зелений колір не тільки заспокоює, але й надає гармонію всьому зеленному комплексу. Красиві газони прикрашають, радують, створюють затишну атмосферу і, неодмінно, служать місцем відпочинку. Газон (від франц. Gazon - дерен) являє собою природно або штучно влаштований травяний покрив певній території, що складається, як правило, з багаторічних злакових культур. В даний час газонах приділяють велику увагу - це й не дивно, так як їх естетичне і практичне значення велике.
Спортивний газон - відрізняється високою стійкістю до інтенсивних механічних навантажень (витовкуванню і розриванню дерну). Забезпечує оптимальні умови експлуатації завдяки низькому, щільному і еластичному смикну. Володіє густим красивим листям смарагдово-зеленого кольору. Відрізняється толерантністю до засухи і високою зимостійкістю. Застосовується для створення спортивних майданчиків і тому подібне.
Що стосовно ступеня вивченості даної проблеми в даний час, то слід зазначити, що це дві взаємоповязані проблеми: ландшафтна естетика і ландшафтний дизайн. Перша відображає певні кроки на шляху естетизації геосистемний аналізу для сучасного ландшафтознавства. Що стосується ландшафтного дизайну, то в цій області відомо чимале число солідних керівництв, створених в рамках ландшафтної архітектури, ландшафтного мистецтва.
Обєктом в цій роботі є газон, як елемент ландшафтного дизайну.
Предметом - роль спортивного газону в практичному використанні.
Метою написання курсової роботи є вивчення ролі спортивного газону в ландшафтному дизайні.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
Вивчити роль спортивних газонів, їх практичне значення;
Розглянути поняття газон, спортивний газон, його історію та види;
Описати пристрій спортивного газону і його практичні функції.
Методологія дослідження, за допомогою якої була написана дана робота, наступна: емпіричний та аналітичний.
При написанні даної роботи використовувалися аналітичні роботи, підручники та наукова література. Робота структурно складається з вступу, чотирьох розділів і висновку, викладених на 56 сторінках. У першому розділі розглядається місце спортивних газонів с структурі ландшафту. У другому розділі Морфологічні та біологічні особливості культур, що використовують для створення спортивних газонів. У третьому розділі обґрунтування технології вирощування культури. В четвертому розділі розглядається Біологічний аналіз газоноутворювачів.
- ВСТУП
- РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГАЗОНОЗНАВСТВА
- 1.1 Характеристика ґрунтово-кліматичних зон Сумської області
- 1.2 Місце культури в структурі посівних площ
- РОЗДІЛ 2. МОРФОЛОГІЧНІ ТА БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРИ ЧИ КУЛЬТУР ДЛЯ СТВОРЕННЯ СПОРТИВНИХ ГАЗОНІВ
- 2.1 Ботанічна характеристика культур
- 2.2 Особливості росту і розвитку культур в зоні лісостепу
- 2.3 Вимоги культури до факторів зовнішнього середовища
- РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУР
- 3.1 Розміщення травосумішок на ділянках призначених для утворення спортивного газону
- 3.2 Система обробітку ґрунту
- 3.3 Система удобрення
- 3.4 Підбір сортів (гібридів) для даної ділянки