2.4 Форми організації праці, оплата праці, матеріальні і грошові витрати при виробництві сільськогосподарської продукції
Форми організації праці -- це її різновиди, які відрізняються особливостями розвязання-- індивідуальна -- передбачає персоніфікований питань з окремих напрямів організації праці. Вони визначаються відповідними системо-утворювальними ознаками та критеріями.
Колективні форми організації праці поділяють за різними ознаками.
Залежно від способу поділу та кооперації праці при колективній формі організації праці розрізняють такі виробничі підрозділи:
-- з повним поділом праці -- передбачає зайнятість відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня працівників на одному робочому місці;
— з частковою взаємозамінністю -- передбачає суміщення виконуваних робіт;
— з повною взаємозамінністю -- передбачає можливість використання праці на будь-якому робочому місці підрозділу, а також обмін робочими місцями відповідно до розробленої схеми.
Залежно від способу управління при колективній формі організації праці виокремлюють такі підрозділи:
-- з повним самоуправлінням -- за умови визначення підрозділу виробничого завдання, а вирішення решти питань щодо організації виробництва і праці здійснює колектив підрозділу;
-- з частковим самоуправлінням -- частина функцій управління централізована, а інша -- делегована колективу підрозділу;
— без самоуправління -- централізація всіх функцій управління підрозділом.
На підприємствах України незалежно від форм власності і господарювання трудові відносини регулюються згідно з чинним законодавством. Одним з основних законодавчих актів є Закон України «Про оплату праці». Цей закон визначає економічні правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці, і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функції заробітної плати.
Таблиця 2.14. Середньомісячна номінальна заробітна плата працівників в ТзОВ “Теофіпілка”
Показники |
2009р. |
2010р. |
2011р. |
Відхилення (+/-) 2011р. до 2009р. |
|
Середня заробітна плата |
1185,5 |
1100 |
1150 |
-35,5 |
Виходячи з даних таблиці 2.14 можна зробити висновок, що за останні роки в підприємстві з обмеженою відповідальністю «Теофіпілка» заробітна плата не зросла а навпаки в порівнянні з 2009 роком зменшилась на 35,5грн.
Оплата праці -- це винагорода за працю, яку вкладає працівник у сільськогосподарське виробництво. В умовах ринкових відносин значно зростає роль нормування праці. За його допомогою можна оцінити трудовий внесок працівників з урахуванням кількості та якості, витраченої на виробництво певної продукції. Для цього необхідно застосовувати обгрунтовані нормативи часу, виробітку, обслуговування, точного обліку праці кожного працівника, обсягу виробленої ним продукції.
Рівень оплати праці в кожному сільськогосподарському підприємстві залежить від кінцевого результату його роботи, тобто від валового прибутку. Взаємозвязок міри праці та її оплати здійснюється через форми і системи оплати праці, які залежать від особливостей сільськогосподарського виробництва, від нових економічних та трудових відносин.
Специфіка праці в аграрному секторі виробництва полягає в тому, що при її однакових затратах можна отримати різні кінцеві результати, які залежать також від погодно-кліматичних умов, від родючості землі, від сортів насіння. Все це необхідно враховувати при застосуванні відповідних форм та систем оплати праці.
Існуюча в сіль господарських підприємствах оплата праці поділяється на основну та додаткову.
Основна оплата праці -- це винагорода, що являє собою заробіток, який нараховується за тарифними ставками, посадовими окладами, з урахуванням виробленої продукції, її кількості та якості. Додаткова оплата -- це винагорода за працю понад установлені норми, за одержання зверхпланового врожаю, за винахідливість, трудові успіхи. Вона включає доплати, надбавки, компенсаційні виплати, премії.
Законодавство передбачає також можливість оплати праці в сільському господарстві поряд з грошовою і натуральну. В сучасних умовах, при наявності гострої нестачі коштів, зросла роль натуральної оплати праці. Підприємство самостійно розпоряджається виробленою продукцією і вирішує, яку її частину віддати на натуральну оплату. Це відображається в Положенні про оплату праці конкретного сільськогосподарського підприємства, яке приймається загальними зборами трудового колективу.
Натуральна оплата праці може застосовуватись тільки як частка основної грошової оплати, а може повністю здійснюватися за рахунок продукції сільського господарства. Вона широко застосовується при розрахунках з сезонними найманими працівниками при оплаті за збирання врожаю картоплі, цукрових буряків, овочів, плодів, ягід. Натуральна оплата може здійснюватись не тільки рослинницькою продукцією, а й молоком, мясом тощо.
Витрати - це грошова оцінка вартості матеріальних, трудових, фінансових, природних, інформаційних та інших видів ресурсів на виробництво та реалізацію продукції за певний період. Як видно з визначення, витрати характеризуються:
1) грошовою оцінкою ресурсів, забезпечуючи принцип вимірювання різних видів ресурсів;
2) цільовою установкою (повязаною з виробництвом і збутом продукції в цілому або з якоюсь із стадій цього процесу);
3) певним періодом, тобто віднесенням на продукцію за даний період часу. Відзначимо ще одну властивість витрат: якщо витрати не залучені у виробництво і не списані (не повністю списані) на певну продукцію, то вони перетворюються на запаси сировини, матеріалів, запаси в незавершеному виробництві, запаси готової продукції тощо. Витрати мають властивість бути запасомісткими і належать до активу підприємства.
При формуванні витрат звичайної діяльності повинно бути забезпечено їх групування за елементами, єдиними й обовязковими для організацій всіх галузей:
- матеріальні витрати;
- витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні заходи;
- амортизація;
- інші витрати (поштово-телеграфні, телефонні, відрядження тощо.
Склад витрат
— Операційні
Витрати, повязанні з наданням організації активів у тимчасове користування за певну плату.
Витрати, повязанні з наданням прав за певну плату, виникаючих з патентів на винахід, промислові зразки й інших видів інтелектуальної власності.
Витрати, повязанні з участю в статутному капіталі інших організацій.
Витрати, повязанні з продажем, вибуттям і іншим списанням основних засобів та інших активів, відмінних від грошових засобів, товарів, продукції.
Проценти, які виплачуються організацією за користування грошовими засобами (кредитами, позиками). Витрати, повязанні з оплатою послуг, які здійснюють кредитні організації. Інші операційні витрати
— Фінансові
Штрафи, пеня, неустойка за порушення умов договору, відшкодовування збитків, спричинених організацією. Збитки минулих років, які визнані в звітному році. Сума дебіторської заборгованості, за якою вийшов термін позовної давності, інших боргів, нереальних для повернення. Курсова різниця.
Сума оцінки активів (за винятком поза оборотних активів). Інші позареалізаційні витрати
— Звичайні
Витрати на закупівлю сировини, матеріалів, товарів та їхніх матеріально-технічних запасів (МТЗ). Витрати з переробки МТЗ для цілей виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг та їх продажу (перепродажу) товарів (витрати з утримання й експлуатації основних засобів та інших поза оборотних активів, а також з підтримки їх у робочому вигляді, комерційні витрати, управлінські витрати тощо). Витрати з оплати праці. Відрахування до страхового фонду. Амортизаційні відрахування
— Надзвичайні
Витрати, повязанні з надзвичайними обставинними (стихійні лиха, пожежі, аварії тощо)
Склад витрат, який враховуються в оподаткуванні, відрізняється від складу витрат, що визнаються в бухгалтерському обліку.
Витрати, повязані з виробництвом і реалізацією, поділяються на:
- матеріальні;
- витрати на оплату праці;
- амортизація;
o- інші витрати.
Витрати в рослинництві обліковують за такими статтями: витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; насіння і садивний матеріал; добрива; засоби захисту рослин; роботи та послуги; витрати на утримання основних засобів; інші витрати; витрати на організацію виробництва й управління.
На статті «Витрати на оплату праці» відображують основну і додаткову оплату праці штатних працівників, найманих і залучених осіб, зайнятих безпосередньо на вирощуванні культур і на роботах незавершеного виробництва. На цю ж статтю відносять витрати на заохочення за якість виконаних робіт, своєчасне і якісне збирання врожаю, економію матеріальних витрат, надбавки трактористам за класність та інші доплати, які включаються до заробітної плати працівників рослинництва. За цією статтею враховують також натуральну оплату працівникам рослинництва.
- Вступ
- Розділ 1. Проблеми і перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва в Україні
- 1.1 Теоретичні основи організації виробництва в сільськогосподарських підприємствах
- 1.2 Методичні положення визначення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції
- Розділ 2. Організація та економічна ефективність виробництва продукції в сільськогосподарському підприємстві
- 2.1 Організаційно-економічна характеристика господарства
- 2.2 Організація основних виробничих процесів
- 2.3 Економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції
- 2.4 Форми організації праці, оплата праці, матеріальні і грошові витрати при виробництві сільськогосподарської продукції
- 5.2. Аналіз розвитку сільського господарства
- 5.2. Аналіз розвитку сільського господарства
- Проблеми сільського розвитку
- 2. Розвиток сільського господарства України
- 2.2 Аналіз розвитку та розміщення промисловості, сільського господарства і транспорту
- Сучасний стан розвитку сільського господарства
- 51. Основні проблеми та перспективи розвитку сільського господарства
- Виникнення і розвиток сільського господарства
- 32.Розвиток основних галузей сільського господарства в першій половині XIX ст.