Вступ

Найбільш високі темпи росту посівних площ баштанних мали місце в областях Степу України. Ця зміна площ закономірна, тому що в умовах Степу біокліматичний потенціал дозволяє одержувати більші врожаї плодів високої якості. У Степу посівні площі збільшилися в основному за рахунок її південної частини - Херсонської, Миколаївської, Одеської, Запорізької областей та АР Крим [1].

Після 1990 року виробництво баштанної продукції в Україні різко скоротилося у звязку з втратою ринків збуту, в сільському господарстві та економіці країни в цілому. Ця криза не обминула жодну область товарного баштанництва півдня України. Разом з тим, доля товарного виробництва продукції баштанництва в цих областях зросла з 62,0 до 68,4%. Це можна пояснити тим, що криза баштанництва в інших областях України була більш глибокою.

Посівні площі баштанних культур все більше переміщувалися у селянські фермерські господарства, відсоток яких досяг 62,2 від всіх площ посіву. Звичайно, що ці господарства, не були спроможними забезпечити високий рівень товарного виробництва на невеликих ділянках землі, де неможливо організувати комплексну механізацію вирощування та зрошування. До того ж, у цей період використання мінеральних добрив зменшилося у 10 разів, знизилася культура землеробства в цілому, що і призвело до негативних наслідків у баштанництві.

Щорічно збільшуються площі під баштанними культурами, стала помітна спеціалізація господарств на виробництві продукції різних термінів дозрівання. Все більше господарств спеціалізуються на виробництві ранньої продукції, використовуючи можливості закритого грунту, а саме весняні теплиці та різні способи вирощування під плівками. Збільшується попит на насіння надранніх сортів. Окремі господарства спеціалізуються на виробництві продукції середніх термінів достигання. Продукцію баштанних, яку одержують в червні-липні, має найбільший попит на ринках країни, особливо кавун.

Провідне місце в розвитку баштанництва України посідає Херсонська область, яка для цього має значний потужний потенціал і відповідний практичний досвід, який доцільно використати в інших регіонах. У перші роки XXI сторіччя посівні площі під баштанними культурами в області досягай 50 відсотків від загальних площ під цими культурами в Україні. Валовий збір баштанних культур становив 57,4 відсотка баштанної продукції країни.

Аналіз виробництва баштанних культур у Херсонській області свідчить, що за останні роки в цій галузі спостерігаються позитивні зрушення. Виробництво продовольчих баштанних повертає свої втрачені позиції і стає прибутковим, хоча досягнуто це було переважно екстенсивними методами (збільшенням посівних площ).

Починаючи з 2000 року виробництво баштанних у господарствах стало більш рентабельним. Ця тенденція зберігається і в наступні роки. В 2003 р. було одержано прибутку 138,5 тис. грн., а рівень рентабельності становив 7,4%.

Розроблені еколого-гігієнічні вимоги до сучасної технології вирощування гарбуза в умовах півдня України, які передбачають виконання комплексу агротехнічних прийомів у встановлені терміни, виключають застосування пестицидів, засобів захисту рослин, дозволяють отримувати високі врожаї біологічно повноцінної продукції з мінімальним накопиченням радіонуклідів як в обєктах навколишнього середовища (грунт, вода), так і у вирощеній продукції.

В не зрошуваних умовах серед основних факторів, що найбільшою мірою впливають на показники родючості ґрунту, рівні врожаїв та якість продукції, є оптимізація системи живлення рослин, яку регулюють застосуванням добрив.