Розділ 3. Місце і роль рекреаційного комплексу в розвитку економіки Закарпаття

Туризм і рекреація є одними з найбільш вагомих джерел утворення робочих місць і, за прогнозами, створюватимуть 2500 нових робочих місць на протязі наступних пяти років. Це одна з небагатьох галузей економіки, де залучення нових технологій не приводить до скорочення працюючого персоналу.

У ряді країн державна рекреаційна політика проводиться в рамках регіональних програм економічного розвитку і спрямована на те, щоб розвиток рекреації сприяв піднесенню відсталих районів. Вона допомагає економічному розвитку тих територій, де немає ніяких перспектив розвитку промисловості, забезпечуючи зростання доходів населення і збереження історичного та культурного середовища.

Туристично-рекреаційна галузь Закарпаття протягом останніх пяти років динамічно розвивається за усіма показниками, активною є інвестиційна діяльність в галузі, збільшується кількість відвідувачів, підвищується зайнятість в галузі, досить активно розвивається зелений туризм, який оснований на діяльності окремих домогосподарств.

Туристично-рекреаційний комплекс регіону представлений переважно малим та середнім бізнесом. Протягом останніх років кардинально змінилася структура форми власності закладів на користь приватної. [24]

У області поступово формується туристично-рекреаційний комплекс з двома чітко визначеними піковими сезонами - літнім (оздоровлення, відпочинок, лікування) та зимовим (гірськолижний), кожен з яких має певну специфіку забезпечення послуг.

З метою залучення бюджетних та позабюджетних коштів до фінансування важливих завдань розвитку галузі Закарпатською обласною радою затверджено три регіональні програми в туристично-рекреаційній галузі: «Програма розвитку туризму та рекреації в Закарпатській області на 2002-2010 роки», «Програма розвитку сільського туризму в Закарпатській області на 2004-2008 роки» (з 2007 року відмінена рішенням сесії обласної ради), «Програма розвитку в області перспективних туристично-оздоровчих комплексів та інфраструктури до них на 2005-2010 роки» [12].

В регіоні розвинені практично всі види рекреаційної діяльності: від санаторно-курортного лікування до відпочинку і різних видів туризму, що здійснюються протягом цілого року. Важливим при аналізі місця і ролі рекреаційної галузі в господарському комплексі регіону є визначення переліку показників, що дають характеристику впливу цієї галузі на економіку регіону. В якості пріоритету оцінки впливу галузі можуть братися економічні показники (роль надходжень від галузей рекреації у формуванні доходів Державного та місцевих бюджетів), соціальні (розв`язання проблеми безробіття), медичні (зниження рівня захворюваності), екологічні тощо. При аналізі ефективності рекреаційної діяльності важливо врахувати не тільки прямі економічні результати функціонування рекреаційних об`єктів, але і непрямі - показники відновлення втрачених у процесі діяльності фізичних та моральних сил і здоровя.

Проблемним питанням, повязаним з позитивною динамікою відвідувачів у окремих туристично-рекреаційних районах, є визначення місткості та максимального рівня навантаження на природні екосистеми, які активно використовуються для туристично-рекреаційних потреб, як у літній, так і зимовий періоди. Сталий еколого-економічний розвиток рекреаційної галузі передбачає розвиток рекреаційної діяльності у кількісному та просторовому плані таким чином, щоб навантаження на природне середовище залишалося нижчим рівня його пропускної спроможності для збереження та потенційного використання сьогоднішнім та майбутніми поколіннями.

Розрахований за методикою ВТО сукупний обсяг реалізації товарів та послуг різних галузей економіки, що забезпечують задоволення споживчих потреб іноземних та внутрішніх відвідувачів України, склав в 2009 році 20,9 млрд. гривень, або 3,9 млрд. дол. США.

Таблиця 3.1 Основні статистичні показники розвитку туристичної галузі в 2005-2009p. [23]

Протягом 2009-го року туристичні підприємства, готелі та санаторно-курортні заклади України, загальною кількістю 7214 одиниць, реалізували власних послуг на суму близько З млрд. грн., що дорівнює 1,5% у ВВП України та 3,3% по статті «Виробництво послуг». Приріст сукупного обсягу реалізації в порівнянні з попереднім роком становив 30%. За останні три роки кількість відвідань України іноземними громадянами збільшилась у 2,2 рази, в тому числі кількість іноземних туристів зросла на 38%.

Оскільки природне середовище є важливим активом рекреаційної галузі, виникає необхідність природних ресурсів важливо визначити пропускну спроможність рекреаційних обєктів та виробити відповідну політику розвитку галузі із залученням як органів державної влади та місцевого самоврядування, так і учасників рекреаційного ринку (рекреаційні заклади, споживачі), мешканців рекреаційних територій.

Проблемним питанням соціального характеру є невисока якість новостворених робочих місць у закладах короткотермінового сезонного відпочинку, які є тимчасовими або з неповною зайнятістю і характеризуються чітко вираженою сезонністю.

Таблиця 3.2 Показники розвитку соціальної сфери гірських районів у 2009 році. [23]

В результаті введення в дію Закону «Про туризм» кардинально змінилася структура туристів, обслужених туроператорами та тур. агентами - у 2005 році туроператори забезпечили обслуговування 80%, а у 2009 році - тільки 20% усіх туристів.

За період, що аналізується спостерігається зменшення окремих показників діяльності туристичних організацій Закарпаття - кількість виїзних туристів зменшилася на 28% (з 13,9 тис. осіб у 2006 році до 10 тис. осіб у 2009 році), а обсяги внутрішніх туристичних потоків за цей ж період зменшилися на 27% (з 65,8 тис. осіб до 48,2 тис. осіб).

У структурі туристичних потоків Закарпатської області переважає внутрішній туризм - 61-71%, зменшилася питома вага виїзного туризму - з 22% у 2006 році до 14% (2009р.), частка іноземних туристів протягом аналізованого періоду коливається на рівні 17 - 12%. [23]

Відповідно до Закону України «Про туризм» однією з організаційних форм туризму є міжнародний туризм, до якого відносять вїзний (який передбачає здійснення подорожей в межах України тих осіб, які постійно не проживають на її території) та виїзний (подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до інших країн) туризм.

Позитивною є тенденція зростання кількості іноземних туристів у області, яка за аналізований період у цілому зросла на 3% (з 11,3 тис. осіб у 2006 році до 11,7 тис. осіб у 2009 році), що є важливим при аналізі впливу галузі на регіональний економічний розвиток.

Потенційно достатніми є можливості активізації вїзних туристичних потоків з Румунії, Чехії, інших країн СНД, що мають спільні або близькі до закарпатських історичні, культурні, мовні традиції. Перспективним напрямом є розвиток діаспорного туризму з Канади, США, Португалії, Італії, інших країн, де представлені українські емігранти різних хвиль.

Мережа закладів санаторно-курортного комплексу у 2009 році склала:

- 20 санаторіїв,

- 8 санаторіїв-профілакторіїв,

- 39 баз відпочинку,

- 1 дитячий оздоровчо-санаторний заклад,

- 1 курортну поліклініку.

Порівняно з попереднім 2008 роком дещо змінився склад мережі комплексу - почали діяльність:

- 4 санаторії,

- 1 дитячий оздоровчо-санаторний заклад,

- 1 курортна поліклініка, а припинили діяльність,

- 5 баз відпочинку.

Слід відмітити, що досить висока частка закладів протягом 2009 року не працювала - 27 одиниць з 69 (в т.ч. 3 санаторії, 4 санаторії-профілакторії, 20 баз та інших закладів відпочинку), головним чином через капітальний ремонт закладів та відсутність коштів на експлуатацію. [24]

Найбільш розвинутою є мережа закладів даного профілю у Мукачівському та Свалявському районах (забезпечують 55% ліжкового фонду санаторно-курортних та оздоровчих закладів області), у 2009 році жодного дня не працювали заклади Іршавського та Воловецького районів.

Аналізуючи кількісні показники діяльності санаторно-курортного комплексу області, слід відмітити постійне стабільне збільшення оздоровлених протягом тривалого часу осіб - за аналізований період збільшення склало 20% (з 58,7 тис. осіб у 2006 році до 70,8 тис. осіб у 2009 році). Найбільша кількість осіб оздоровлюється у санаторіях - 68-75% усіх оздоровлених. Постійно зростає кількість іноземних громадян, що скористалися оздоровницями Закарпаття - 787 осіб у 2009 році (на 16% більше порівняно з 2008 роком). Традиційно користуються оздоровницями області відвідувачі з Російської Федерації, Польщі, Німеччини, Молдови, Ізраїлю.

На відміну від загальнообласної тенденції, у структурі відвідувачів санаторних закладів переважає оздоровлення протягом тривалого часу, а кількість оздоровлених протягом одного-двох днів за чотири роки скоротилася у близько 2,5 разів, при одночасному зменшенні питомої ваги даної групи з 9,9% (2006р.) до 3,6% (2009р.). Така ситуація визначається специфікою надання послуг санаторіями, що вимагає відносно тривалого перебування для одержання бажаного оздоровчого ефекту.

Комплексний підхід до розвитку туризму та курортів на обласному рівні, підтримка розвитку малого та середнього бізнесу у туристичній сфері, зумовили значне зростання кількості туристів та обсягів наданих їм послуг і не тільки. Про це свідчать і порівняльні показники фінансово-господарської діяльності туристично-рекреаційних, санаторно-курортних та готельних закладів області за 2008 рік. У порівнянні з 2007 роком збільшилася кількість обслуговуваних туристів на 27% (а саме на 52,3 тис. осіб) і становить сьогодні 247,3 тис. осіб; обсяг наданих послуг збільшився на 30% (а саме на 21,0 млн. грн.) і становить 91,4 млн. грн.; сума одержаного балансового прибутку зросла на 54% (а саме на 1,4 млн. грн.) і становить 4,1 млн. грн.; зросли відрахування до бюджетів всіх рівнів (місцевий, державний) на 34% (а саме на 3,7 млн. грн.) і становить 14,6 млн. грн. Також у галузі збільшилася сума коштів, направлених на модернізацію (реконструкцію) матеріально-технічної бази в 2,5 рази, - а саме на 13,9 млн. грн. у порівнянні з 2007 роком і становить 23,0 млн. грн. [7, с. 129]

Туристично-рекреаційний комплекс області допомагає у вирішенні нагальних соціально-економічних проблем краю, зокрема тих, що стосуються зайнятості - у 2009 році в галузі створено 151 робоче місце. [18]

Відповідно до чинного законодавства на території області створений сприятливий інвестиційний клімат, що дозволяє реалізувати інвестиційні проекти у пріоритетних видах економічної діяльності, одним з яких визнано туристично-рекреаційну галузь. У контексті розвитку цієї галузі перспективним може вважатися інвестування, повязане з: розробкою і використанням 30-ти наявних на території області водо проявів термальних мінеральних вод; розбудовою нових гірськолижних комплексів на території області; створенням сервісної інфраструктури сучасного рівня [9].

Станом на 01.12.2008р. в області зареєстровано 10 інвестиційних проектів в галузі туризму, на загальну суму 11,7 млн. дол. США., з них: 6-у сфері санаторно-курортного обслуговування, 3-у сфері готельного бізнесу та 1 - у сфері туристичних послуг.

Станом на 01.10.2008р. залучено інвестицій на загальну суму 9,2 млн. дол. США, що складає 78,6% від загальної кошторисної вартості проектів. Окремі з них реалізуються за участю іноземного капіталу: реконструкція та будівництво санаторно-оздоровчого комплексу «Термал-Стар» (Ужгородський район), реконструкція та будівництво санаторно-оздоровчого комплексу «Солені млаки» (Мукачівський район), реконструкція готельного комплексу «Зірка» (м. Мукачево), будівництво комплексу котеджів для надання місць для короткотермінового проживання в с. В. Лази (Ужгородський район).

Щороку в розбудову, реконструкцію та модернізацію туристично-рекреаційної галузі краю вкладаються значні внутрішні кошти. Так, упродовж січня-листопада 2008 року залучено коштів на суму 47,9 млн. грн. Розпочали роботу 19 обєктів туристично-рекреаційного призначення, здійснюється будівництво та реконструкція ще 48 обєктів [23].