1.6 Використання тварин

Впровадження нових технологічних і організаційних рішень з одночасним використанням високоефективних механізмів та обладнання, забезпечує значне підвищення рівня продуктивності молочного скотарства, значно підвищує продуктивність праці.

У цех сухостійних корів тварин переводять за 60 днів до розтелення, утримують у секціях за строками тільності -- за 60, 16 і 30 днів до отелення. Нетелів розміщують окремо. Розмір технологічних груп -- не більше 30 тварин. Утримання тварин -- безпривязне на глибокій підстилці або в боксах із виходом на вигульно-кормові майданчики. Правильна організація утримання корів у сухостійний період при середньому надої по стаду 3000 кг дає можливість збільшити вихід приплоду на 10-12%, надої на корову -- на 350-400 кг.

У другому цеху, розтелу корів, передбачається 7-8% скотомісць від загального поголівя ферми, обладнаних в окремому приміщенні. Це приміщення розділяють на секції: передпологову, де утримують корів 10 днів; пологову, в якій приймають роди й утримують 2 дні, та післяпологову, де утримують тварин 10-13 днів.

Цех розтелу має також профілакторій для телят на 30 голів, дe їх утримують до 20-денного віку.

В. Обливанцов [22] стверджує - на даний час найрозповсюдженішим методом вирощування телят є «холодний метод». При цьому методі теляток після народження поміщають в індивідуальні будиночки розташовані на свіжому повітрі. Такі телята мають міцніше здоровя і краще розвинені.

Молоко телятам згодовують трьома способами: підсисним, випоюванням із соскової напувалки та з відра. Від кількості випоєного молока в молочний період залежить майбутня продуктивність корови.

Цех роздою та осіменіння корів комплектують тваринами з пологового відділення. Тут проводиться своєчасне осіменіння, лікування, можливе вибраковування. В завдання цеху входить насамперед забезпечення роздою корів шляхом авансування годівлі та виявлення потенціальної молочної продуктивності. Тварини тут знаходяться до 100 днів, утримання може бути привязним і з обовязковим моціоном. [24]

Роздій корів - це система заходів, спрямованих на більш повне використання потенційних продуктивних здатностей корів. Ця система включає комплекс заходів, що передбачають планування удоїв, підготовку тільних сухостійних корів до отелення, нормовану годівлю дійних корів, організацію й техніку доїння, своєчасне запліднення, організацію виробничих процесів на фермі. На роздій позитивно реагують не тільки молоді, але й повновікові корови [4].

Необхідною умовою роздою корів є забезпечення високого рівня їхньої годівлі в перші 2 -- 3 місяці лактації з метою одержання від них найвищого добового удою[18]. Для цього, починаючи з 10--12-го дня після отелення, коли вимя корів прийде в нормальний стан, їх годують із авансуванням на роздій, тобто норму на фактичний удій підвищують на 1,2 -1,4 кормові одиниці залежно від продуктивності корів. Контроль за удоями корів і уточнення їхніх раціонів проводять через кожні 10-15 днів. Таку авансовану годівлю на роздій продовжують доти, поки корови реагують на нього збільшенням удоїв. Потім тварин годують за прийнятих нормах, що сприяє збереженню високих удоїв протягом наступних місяців лактації.

Цех виробництва молока заповнюється за рахунок тварин цеху роздою та осіменіння [5]. Тут зосереджені основні виробничі групи дійних корів, які закріплюються за тими самими операторами до кінця лактації залежно від типу приміщень.

Для доїльних залів на комплексах випускають високопродуктивні автоматизовані доїльні установки УДА-8А («Тандем») та УДА-16А («Ялинка»), їх продуктивність 60-80 корів за 1 год [9].

Доїльний зал - основа управління стадом: триразове доїння корів через кожні 8 годин до 90 дня лактації, а далі -- дворазове -- через кожні 12 годин; автоматичне розпізнавання і накопичення в компютері даних надою, активності та електропровідності по кожній індивідуально корові; система зчитування з шийних ідентифікаційних датчиків проводиться безпосередньо в доїльній установці [6, 8].

Прогресивним способом є машинне доїння корів. Оператори машинного доїння обслуговують значно більше тварин, ніж ручного. Праця операторів полегшується, стає продуктивнішою, а собівартість молока знижується. Крім того, молоко не стикається з навколишнім середовищем, а надходить у закриту систему [10].

Доїльні установки комплектують дво- й тритактними доїльними апаратами. Для доїння корів у стійлах під час привязного утримання рекомендують агрегати з молокопроводом АДМ - 8А -1 ( на 100 корів ) і АДМ- 8А -2 (на 200 корів). Застосовують також доїльні установки з доїнням у переносні відра АД-100А з тритактним ЦАС-2Б або двотактним доїльним апаратом ДА-2М [11].

Для доїння на пасовищах і в літніх таборах випускається установка УДС-3Б. У літніх таборах можна використовувати установки з молокопроводом та типу «Тандем» чи «Ялинка».Важливим аспектом у технології виробництва молока є розробка основних положень вирощування молодняка на основі вивчення біологічних особливостей тварин [15, 19]