1.4 Годівля тварин та забезпеченість кормами

В господарстві СТОВ „Маяк” годівля дійних корів здійснюється за раціонами, які розроблені на основі існуючих кормових норм. При виборі норм враховується жива маса і продуктивність корів.

До організації повноцінної годівлі на сучасному етапі підвищуються вимоги до збалансованості раціонів. Число показників в оцінці поживності кормів збільшилося з 5 до 24 [12].

Годівля корів кормами з недостатнім вмістом поживних речовин, особливо перетравного протеїну збільшує витрати кормових одиниць на утворення продукції. Як відомо на одержання 1 кг молока достатньо витрачати 0,9-0,95 корм. од. [16].

Багаторічний виробничий досвід показує, що високий рівень годівлі корів забезпечується при наявності в раціоні достатньої кількості соковитих кормів, особливо силосу, який є одним з основних кормів в зимових раціонах в господарстві для корів.

В годівлі корів важливе значення мають легкоперетравні вуглеводи, в першу чергу цукор і крохмаль. Кількість цукру в раціоні повинна дорівнювати кількості перетравного протеїну. Висока ефективність годівлі корів досягається при використанні раціонів з оптимальним вмістом цукру, а кількість крохмалю повинна переважати кількість перетравного протеїну (1,2:1) [16].

Організація раціональної годівлі молочного поголівя повинна грунтуватись на знаннях потреби в енергії, поживних біологічно - активних речовинах, необхідних для синтезу молока, збереження в нормі відтворювальних функцій і здоровя. Потреба в поживних речовинах змінюється в залежності від рівня продуктивності, фізіологічного стану, віку тварин та інших факторів [7].

У звязку з тим, що в СТОВ „Маяк” немає потоково-цехової системи виробництва молока, немає розділення молочного поголівя за фізіологічним станом і рівнем продуктивності, тому раціони складаються в цілому для всього поголівя молочного стада, тільки поділяють на зимовий і літній періоди.

Нормування годівлі в господарстві здійснюється із врахуванням фізіологічного стану і продуктивності тварин. Оскільки взимку продуктивність корів нижча раціон розробляється на надій 10-12 кг, влітку на 14 кг.

Таблиця 3. Раціон дійних корів на зимовий період (жива маса 530 кг, добовий надій 12 кг, жирність молока 3,7%)

У господарстві застосовують зимою силосно - концентратно-жомовий тип годівлі.

В структурі раціону обємисті корми займають 59%, в тому числі сінаж з бобових культур - 32,9%, силос - 20%, концентровані корми (дерть зернових і меляса) займають 24,5 %, грубі (сіно, солома) - 15,4 %.

В раціоні оптимальна кількість клітковини в сухій речовині - 23,6 %, що забезпечує нормальне травлення і перебіг бродильних процесів в рубці. Рівень перетравного протеїну раціону наближається до норми і становить 98 г з розрахунку на 1 кормову одиницю. Забезпеченість сухою речовиною і обмінною енергією становить 102 та 105% норми. Недоліком раціону є широке співвідношення кальцію до фосфору та невисоке цукро-протеїнове відношення (0,7: 1)

Влітку коровам згодовують 73 % зелених кормів, 3% грубих і 24% концентрованих кормів.

Таблиця 4. Раціон дійних корів на літній період (жива маса 500 кг добовий надій 14 кг, вміст жиру 3,7%)

Аналізуючи літній раціон слід відмітити, що він також збалансований за основними поживними речовинами, містить 102 г перетравного протеїну з розрахунку на 1 кормову одиницю, вміст сирої клітковини в сухій речовині - 27%, цукро-протеїнове відношення 1,2: 1, відношення кальцію до фосфору - 2: 1, що відповідає нормі.

Особливої підготовки до згодовування потребує солома, яка ще використовується в годівлі великої рогатої худоби в нашому господарстві. Найбільш широко в практиці годівлі використовується подрібнення і здобрення соломи різними кормами та добавками (мелясою, бардою, кухонною сіллю та ін.), яке сприяє покращенню її споживання.

Ще краще використовувати солому для приготування вологих кормо сумішей. З цією метою можна використати подрібнювач ПГК-30 Б, який завантажується на стаціонарі кормороздавачем КТУ-10 А з електроприводом. Продуктивність подрібнювача 3 т/год, довжина різки 3-5 см. В кузов КТУ-10 солома подається навантажувачем ПЕ-0,8.

Для одночасного доподрібнення грубих кормів і змішування їх з іншими кормами (силосом, мелясою, кухонною сіллю, концентрованими кормами) можна використати подрібнювач-змішувач ПЗК-3, продуктивність якого при подрібненні соломи 3 т/год.. Ступінь розведення меляси водою перед введенням в кормосуміш - 1:3-4. При здобрюванні соломи і силосу мелясою забезпечується одночасно часткове розкислення силосу, рН якого в більшості випадків 3,6-3,8. Внесення в силосну масу вуглеводів знижує кислотність і підвищує поїдання корму.

Зернові корми в господарстві згодовують переважно в подрібненому вигляді. Ступінь подрібнення для корів - 1,5-2 мм, для телят - 0,9-1,2 мм. При подрібненні руйнується тверда оболонка, яка вкриває зерно ячменю, вівса, гороху, кукурудзи та інших зернових кормів, після чого поживні речовини стають доступнішими для травних соків, поліпшується їхня перетравність та використання. Проте слід памятати, що зернові корми, які містять багато жиру (кукурудза, овес) у подрібненому стані швидко гіркнуть, тому запасатись такою дертю більше як на 10 днів не слід.

В годівлі великої рогатої худоби використовують висівки - залишок при переробці пшениці на зерно. Пшеничні висівки позитивно впливають на процеси травлення та якість молочної продукції. Новотільним коровам висівки згодовують у вигляді пійла (в такому стані вони діють послаблююче), в сухому вигляді краще згодовувати коровам і телятам в перехідний весняний період, оскільки в такому стані висівки попереджують проноси.