Удосконалення системи вирощування ремонтного молодняку української чорно-рябої молочної породи у стаді племінного репродуктора ПАТ "Михайлівка" Лебединського району

дипломная работа

РЕФЕРАТ

Дипломна робота магістра про наукові дослідження містить: 110 с., 14 табл. Список літератури нараховує 69 джерел.

Обєкт досліджень - стадо племінного репродуктора ПАТ “Племінний завод “Михайлівка” Лебединського району з розведення української чорно-рябої молочної породи.

Мета роботи - дослідження ремонтного молодняку телиць за ростом та розвитком живої маси у віковій динаміці від народження до парувального віку залежно від генотипу з визначенням звязку між живою масою і середньодобовим приростом та продуктивністю корів за першу та кращу лактаціями.

Методи досліджень - порівняльна оцінка ремонтних телиць у віковій динаміці на основі біометричного та кореляційного аналізу селекційної інформації, на підставі яких зроблені висновки та пропозиції виробництву.

Результати досліджень. У процесі дослідження ремонтних телиць господарства встановлено вплив умовної кровності голштинської породи на приріст живої маси теличок. У термін від народження до шестимісячного віку більшою крупноплідністю характеризувалися висококровні телята за голштином, перевищуючи одноліток з іншими генотипами від 2,2 до 0,2 кг. Проте достовірна різниця виявилася лише у порівнянні з низькокровними телицями з генотипом до 25% за поліпшуючою породою (Р<0,001) та з групою ремонтного молодняку зі спадковістю від 25,1 до 50% за голштином (P<0,001). Починаючи з шестимісячного віку висококровні телиці за поліпшуючою породою, поступалися за показником живої маси одноліткам з генотипом 25,1-50%. Ремонтний молодняк усіх піддослідних генотипів у більшій або меншій мірі відстає від загального стандарту ремонтного молодняку, що, можливо, повязано з дещо неналежним рівнем годівлі. Телиці генотипу 25,1-50% на період парувального віку досягли найбільшої живої маси 349,7 кг, перевищуючи інші групи молодняку від 31,5 кг; P<0,001 (в порівнянні з низькокровними телицями з генотипом до 25,0% за поліпшуючою породою) до 5,9 кг; td=1,14 (з однолітками третьої дослідної групи. Але, різниця достовірна лише у перших двох випадках. Порівняльна характеристика напруги росту тварин під впливом спадковості поліпшуючої породи, засвідчила найвищу інтенсивність росту у телиць усіх голштинизованих генотипів у період від народження до 3 місяців. Встановлено додатній, та, у більшості випадків, достовірний звязок живої маси теличок у різні вікові періоди з надоєм, який у корів коливався у межах від 0,086 до 0,184 за першу лактацію та від 0,091 до 0,214 за кращу. Середньодобові прирости живої маси наприкінці періоду вирощування мають, порівняно, високу достовірну кореляцію і з надоєм та кількістю молочного жиру за кращу лактацію на рівні r=0,186 та 0,190.

При вивченні впливу віку при першому осіменінні встановлено, що більша частина тварин в господарстві вперше осіменилась у віці 16-21-го місяця. Разом з тим, ця вікова категорія тварин виявилася кращою за показниками величини надою за оцінкою першої, третьої та вищої лактацій. У стаді достовірно нижчий надій корів за всі враховані лактації, які були запліднені до 16-ти місячного віку в порівнянні з тваринами, які запліднились у віці 16,1-21,0 місяці, свідчить про недоцільність застосування раннього осіменіння телиць, особливо з низькою живою масою. Достовірне зменшення надою у корів стада “Михайлівка”, що отелилися перший раз у віці старшому за 40 місяців, з високодостовірною різницею від 896 кг (Р<0,001) у порівнянні з групою ІІ, до 88 кг (н/д) у порівнянні з групою ІV, свідчить про неефективність осіменіння ремонтних телиць старше за 31 місяць.

Встановлена залежність молочної продуктивності корів від віку першого осіменіння ремонтних телиць. Найвищий надій у стаді було отримано від групи тварин, що вперше осіменились у віці 16,1-21-го місяця з надоєм 4241 кг за першу та 5127 кг за вищу лактації.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

М - середня арифметична величина;

міс. - місяців;

ПАФ - приватна агрофірма;

ПЗ - племінний завод;

ПР - племінний репродуктор;

ПСП - приватне сільськогосподарське підприємство;

Сv - коефіцієнт варіації;

см - сантиметрів;

ц к.од. - центнерів кормових одиниць;

m - похибка середньої арифметичної величини;

mr - похибка коефіцієнта кореляції;

n - кількість тварин;

P - рівень вірогідності статистичного параметра;

r - коефіцієнт кореляції;

td - критерій достовірності різниці між середніми арифметичними величинами;

tr - критерій достовірності коефіцієнта кореляції.

Делись добром ;)