4.4 Характеристика рекомендованих до посіву сортів тритикале озимого
Прорив
Заявник: Краснодарський науково-дослідний інститут сільського господарства ім.П. П. Лукяненка.
Рік внесення до Державного реєстру сортів рослин України: 2006.
Сорт отриманий внутрішньовидовою гібридизацією в межах роду Tritikale індивідуальним добором у гібридній популяції (Краснодарський зернокормовий Ч Presto) Ч АД - 60.
Тип розвитку - озимий. Рослини середньої висоти, форма куща - напіврозлога. Прапорцевий листок: середня кількість рослин з похилим прапорцевим листком, антоціанове забарвлення вушок відсутнє або дуже слабке, сизий восковий наліт на піхві - сильний, листкова пластинка вузька та середньої довжини. Остюки: наявні, антоціанове забарвлення слабке, довжина відносно колоса середня. Соломина порожниста з помірно опушеним верхнім міжвузлям. Колос: сіро-димчастий, середньої щільності, довжини та ширини, пірамідальної форми з горизонтальним положенням у просторі. Вісь колоса - гнучка. Нижня колоскова луска: - кільовий зубець короткий, другий зубець відсутній або дуже малий. Колосок має середню кількість плідних квіток. Зернівка світло-коричнева, дрібна, видовжена, слабо зморшкувата.
Висота рослин 88-102 см. Зимостійкість сорту в умовах проморожування вища від середньої, в польових умовах за роки випробування зимостійкість становила 8,1-8,9 бала. Стійкість до вилягання 8,5-9,0 бала. Стійкість до осипання 9,0 бала. Стійкість до посухи 8,1-8,8 бала. За роки випробування сорт слабо уражувався основними хворобами.
Середня врожайність за роки випробування отримана в зоні Степу - 58,1 ц/га, в зоні Лісостепу - 69,5 ц/га. Гарантована прибавка - 11,0 ц/га. Маса 1000 зерен - 44,4-51,6 г. Середньоранній, вегетаційний період 279-300 діб. Зерно містить 12,7-13,0% білка.
Рекомендований для вирощування в зонах: Степ, Лісостеп.
Раритет
Заявник: Інститут рослинництва ім.В.Я. Юрєва Української академії аграрних наук.
Рік внесення до Державного реєстру сортів рослин України: 2008.
Тип розвитку - озимий. Рослини низькі, кущ - напіврозлогий. Прапорцевий листок: середня кількість рослин з похилим прапорцевим листком, антоціанове забарвлення вушок слабке, сизий восковий наліт на піхві - сильний, листкова пластинка середньої довжини та середньої ширини. Остюки: антоціанове забарвлення слабке, довжина відносно колосу - середні. Соломина порожниста з помірним опушенням на верхньому міжвузлі. Колос: білий, щільний, довгий та середньої ширини, циліндричної форми з пониклим положенням в просторі. Вісь колосу - гнучка. Нижня колоскова луска: кільовий зубець короткий, другий зубець малий. Колосок має середню кількість плідних квіток. Зернівка жовто-біла, крупна, видовжена, слабозморшкувата.
Висота рослин 111-112 см. Зимостійкість сорту в умовах проморожування вища від середньої, у польових умовах за роки випробування зимостійкість: орту становила 8,6-8,8 бала. Стійкість сорту до вилягання 7,5-8,2 бала. Стійкість до осипання 8,8-9,0 бала. Стійкість до посухи 8,4-8,5 бала. За роки випробування сорт слабо вражався основними хворобами та шкідниками. Середньостиглий, достигає за 279-292 доби.
Середня врожайність за роки випробування у зоні Лісостепу 60,9 ц/га, Полісся 53,5 ц/га. Прибавка до національного стандарту в зоні Лісостепу 5,8 ц/га, Полісся - 4,9 ц/га. Маса 1000 зерен 44,7-46,3 г. Зерно містить 12,6-13,6% білка.
- Вступ
- 1. Ботанічна характеристика та морфобіологічні особливості тритикале озимого
- 2. Загальна характеристика господарства
- 2.1 Кліматичні умови
- 2.2 Ґрунтові умови
- 3. Проектування біологічної врожайності культури
- 4. Технологія вирощування тритикале озимого
- 4.1 Місце в сівозміні
- 4.2 Обробіток ґрунту
- 4.3 Система добрив
- 4.4 Характеристика рекомендованих до посіву сортів тритикале озимого
- 4.5 Підготовка насіння до сівби
- 4.6 Сівба
- 4.7 Догляд за посівами
- 4.8 Збирання врожаю
- 5. Економічна ефективність вирощування культури
- Висновок