logo
Благоустрій та озеленення центральної частини м. Миколаєва

Розділ 3. Проект заходів

3.1 Аналіз результатів досліджень

Дослідження показали, що на даний момент стан благоустрою та озеленення центральної частини міста потребує проведення певних заходів для підвищення естетичного вигляду та забезпечення належного рівня функціонування скверу.

Будівництво й догляд за садово-парковими обєктами проводить миколаївське а житлово-комунальне управління та ряд приватних підприємств.

Аналізуючи результати досліджень слід зазначити, що зелені насадження лише частково виконують відведені їм санітарно-гігієнічні функцій. Давно не насаджувались нові види, а існуюче насадження з роками втрачає свій естетичний вигляд.

Квіткове оформлення потребує більш професійного підходу, в окремих місцях повністю витоптане травяне вкриття. Асортимент трав майже не диференційований за типами газонів. Експлуатація газону включає лише скошування, та й те не регулярне.

Недоліком організації благоустрою є мала кількість архітектурних форм, які позитивно впливають на емоційно-психологічний стан відвідувачів, не вистачає паркових лавочок для відпочинку та урн для сміття.

3.2. Напрями та шляхи вдосконалення досліджуваного обєкту

Для вдосконалення стану озеленення та благоустрою обєкту досліджень слід провести низку заходів, розробити шляхи вирішення існуючих проблем.

Зелені насадження скверу потребують реконструкції, яка полягає у вирубці суховершинних і хворих дерев. При цьому залишають найбільш здорові, життєздатні та довговічні дерева.

Також треба ввести чагарниковий ярус для підвищення біологічної стійкості насаджень і естетичності вигляду насадження. Введення декоративних форм дерев і чагарників покращить видовий склад деревостану, створить більш цікаві пейзажі.

Потрібно звернути увагу на підбір асортименту трав для газонів. Також потрібно вести належний догляд за газонами. Адже нерегулярне скошування, не виконання таких операцій як прочісування, проколювання дернини, боротьби з бурянами несвідомо сприяє переведенню партерних і звичайних садово-паркових газонів у категорію лучних. Ці газони з екологічної точки зору ближчі до природи, але у сквері вони не виконують тих функцій, як запроектовані типи. Оскільки у сквері майже немає квіткового оформлення, потрібно запроектувати більшу кількість квітників

Одним із напрямів вдосконалення обєкту є підвищення рівня благоустрою. Потрібно створити більше місць відпочинку, тобто поставити лавочки. Біля них можна поставити декоративні вази й скульптури, щоб милували око відвідувачів.

Рис.4. Приклади садово-паркових лав

Особливий настрій у скверах створюють водні елементи, тому доцільно запроектувати фонтан.

Треба збільшити кількість урн для сміття.

У формуванні скверів велике значення має правильний підбір типів покриття, їх експлуатаційні та декоративні якості. На доріжках доцільно створювати покриття з різних типів бетонних і камяних плит.

Рис.5. Типи покриття

Потрібно проводити догляд як за зеленими насадженнями, так і за елементами благоустрою.

Догляд за доріжками й майданчиками включає такі види робіт: підмітання, збирання випадкового сміття, прибирання снігу, видалення трави з узбіч і водовідвідних канав.

Догляд за парковими меблями включає їх миття, очищення від пилу та снігу, поточний ремонт.

Якщо професійно запроектувати та правильно доглядати за садово-парковими обєктами, вони будуть милувати око протягом тривалого часу.

Розділ 4 Агротехніка озеленення

4.1. Агротехніка створення зелених насаджень

Порушення технології посадки дерев і чагарників в багатьох випадках є причиною недовговічності, низької декоративності, захворювань, а також загибелі рослин.

Садіння дерев. Яму під посадку викопують таких розмірів, щоб в ній можна було вільно розмістити коріння дерева. Середня глибина ями становить 70-120 см. Ями під саджанці рекомендується викопувати за 7-10 днів до посадки. Після викопування яму на 2/3 обєму засипають рослинним ґрунтом. Перед засипкою в дно ями, дещо відступивши від центру, забивають посадочний кіл завтовшки 5-6 см, а потім горбочком насипають землю. Саджанці опускають в яму, на горбик, розправляючи при цьому корені, встановлюючи як можна ближче до посадочного колу. Через яму (з краю на край) перекидають планку , яка вкаже рівень землі по центру ями, при цьому коренева шийка повинна знаходитися на 5-8 см вище рівня планки, щоб після того, як рослина разом із землею осяде, шийка опинилася на рівні поверхні. Коли рослина встановлена на необхідній висоті, яму починають засипати землею. При цьому слід обережно засипати корені, накладаючи землю до кореневої шийки. Землю слід сильно ущільнювати шляхом пошарового ущільнення. Коли яма заповнена, по її периметру встановлюють валик із ґрунту.

Садіння чагарників. Середня глибина ями для чагарників становить 30-60 см. Чагарники висаджуються в раніше підготовлені котловани, котрі заповнюють ґрунтом на 15-20 см вище поверхні ділянки з врахуванням усадки. Корені при посадці вільно розподіляються по ґрунту у відкритій ямі, а потім засипають землею. Землю пошарово ущільнюють носком ноги. Після посадки по периметру котловану влаштовують ґрунтовий валик для утримування води. Норма поливу - 20-30 л на одну рослину. Поверхню посадкового місця вкривають дрібним торфом або рубленою травою..

Влаштування газонів. Травостій на газонах може створюватись методами посіву газонних трав, посадкою вегетативних органів трав й розкладкою дернини. Посів є найбільш поширеним і відносно дешевим способом створення газонів. Для отримання стійкого, довговічного газону слід ретельно підготовити підгрунтовий шар, провести рихлення грунту основи газону на 15-20 см

Оптимальними строками висіву є весна та рання осінь. Рекомендується висівати спочатку крупне насіння із загортанням до 3 см, потім дрібне - на глибину до 0,5-1,5 см. Також проводять післяпосівне прикатування грунту.

Важливим моментом у посіві є визначення потреби насіння газоноутворюючих трав Визначення потреби у насінні наведено в табл..1.

Таблиця 1

Відомість асортименту газонних трав

Тип газону

Склад травосуміші

Вміст в суміші, %

Норма висіву, кг/га

Площа газону, га

Потреба в насінні, кг

Партер-ний

Тонконіг лучний (Poa pratensis)

100

75

0.015

1.13

Звичай-ний

Тонконіг звичайний (Poa trivialis)

25

100

1.03

25.75

Мітлиця звичайна (Agristis vulgaris)

50

25

12,88

Тимофіївка лучна (Phleum pratensis)

25

45

11,59

Влаштування квітників. Товщина родючого шару повинна бути не менше 20-40 см. Спочатку планують, очищають ділянку, потім засипають ґрунт, заправлений добривами (гній - 80, азот - 10, фосфор - 9, калій-10 г/м2). Підготовку ґрунту здійснюють за 2-3 тижні до посадки. Перед посадкою ґрунт вирівнюють граблями, розбивають на ділянки з розмірами в залежності від видів рослин.

Рано навесні висівають однорічники з добрим вегетаційним періодом (флокси та ін.) Насіння цинії та інших теплолюбних однорічників висівають у другій декаді травня.

Асортимент квіткового матеріалу наведено в табл. 2.

Таблиця 2.

Відомість асортименту квітів

Назва виду

Колір

Строки цвітіння

Кількість, шт..

на 1мІ

всього

Гвоздика турецька (Dianthus barbatus)

червоний

VI-VII

30

258

Календула лікарська, ф. лимонна (Сalendula officinalis “Lemon Qveen”)

жовтий

VI-X

20

176

Алісум (Alyssum)

білий

VI-X

45

675

Айстра китайська (Callistephus chinensis)

червоний

VI-X

40

405

Цинія вузьколиста (Zinnia angustifolia)

рожевий

VI-X

35

117

Флокс Друммонда (Phlox drumondii)

рожевий

VI-X

25

93

Агератум мексиканський (Ageratum houstonianum)

голубий

VI-X

45

492

Тагетес тонколистий (Tagetes angustifolia)

жовтий

VI-X

40

362

4.2. Агротехніка догляду за зеленими насадженнями

Догляд за деревами та чагарниками. У весняний та весняно-літні періоди максимального росту коренів рослини слід забезпечувати елементами ґрунтового живлення та водою.

В осінній період, а також наприкінці літа під час активізації росту коренів" забезпечення рослин фосфором, калієм та водою підвищує стійкість рослинному організму в зимовий період.

Органічні добрива розподіляють рівномірно по пристовбурній площі по проекції крони, дещо відступивши від кореневої шийки рослини. Після розподілу добрива вносять в ґрунт, тобто перекопують поверхню площадки.

Всі порізи кори та деревини необхідно огладити гострим садовим ножем для того, щоби поверхня рани була рівною. На цю поверхню слід нанести шар масляної фарби на оліфі, а ще краще змастити садовою замазкою. Для попередження сонячного опіку кору рослин з ніжною корою можна фарбувати сумішшю ґрунту і гашеного вапна. Пошкоджену при опіках кору зрізають гострим ножем та замазують масляною фарбою. Розчищену порожнину дупла, яке утворилося в результаті бактеріальної гнилі, покривають 3-5% розчином мідного купоросу, 3% розчином кремній органічної смоли і т.д. Дупла покривають камяновугільним лаком, а потім у порожнечу закладають пломбу.

Формувальна обрізка - цей вид обрізки застосовують з метою збереження крони рослини або надання їй відповідної форми, у молодому віці проводять слабу обрізку, так звану прищипку пагонів, на одну, на дві, іноді на три бруньки, не більше 20-30% річного приросту, в середньому віці проводять укорочення пагонів до 50% довжини річного приросту.

Санітарну обрізку проводять на протязі всього періоду вегетації, вилучаючи при цьому гілля біля самої їх основи; пагони вилучають над брунькою, ретельно зберігаючи її.

Розрізняють три основних типи чагарників: з зимуючими квітковими бруньками; з незимуючими або літніми; як з зимуючими та і з літніми.

До першого типу належать чагарники, обрізку яких проводять влітку після цвітіння. В порядку проріджування вирізають окремі старіючі скелетні гілки, вкорочують надмірно довгі пагони поточного року.

Чагарники другого типу обрізають в період спокою, тобто пізньою осінню або рано навесні, до розпускання бруньок. Вкорочують частину минулорічних пагонів із зберіганням в їх основі декількох бокових бруньок. Обрізку чагарників третього типу проводять після цвітіння, вирізаючи старі пагони формування, ослаблене і всихаюче гілля.

Санітарна обрізка спрямована на вилучення хворих, всихаючих та пошкоджених гілок. Проводять щорічно протягом вегетаційного періоду.

Догляд за газонами. Заходами по догляду за газонами включають в себе - полив, механічна обробка дернини, внесення добрив, боротьба із шкідниками, ремонти, скошування.

Полив газону здійснюють за допомогою шлангів з розбризкуючими насадками, підключених до водопровідної мережі на невеликих ділянках. Загальна кількість поливів за сезон може складати від 5 до 20 разів та більше. На піщаних ґрунтах поливи повторюють кожні 5-7 днів. Поливають газони відразу ж після сковування травостою.

Без регулярного скошування не може бути досягнуто нормального травостою і стійкого дернового покриву. Кращий час для стрижки ранок або вечір. Ремонт газонів направлений на відновлення дернового покриву.

Молодий газон необхідно скошувати в період, коли пагони досягнуть висоти 15-20 см. кратність скошування партерних та звичайних газонів-1 раз на декаду, в середньому на сезон травостій скошують 5-10 разів. Останній раз у сезоні газони скошують приблизно за 25-30 днів до настання морозів, невеликі ділянки скошують ручними косарками з шириною захвату ЗО см.

Основний профілактичний захід по боротьбі з бурянами-систематичне скошування травостою. Боротьбу з будяками проводять шляхом хімічного впливу на будяки.

Прочісування - обробка поверхні дернини за допомогою спеціальних металічних або спеціальних ротаційних щіток, при якій з поверхні газону вилучаються сміття, стара відмерла трава.

Проколювання - обробка за допомогою спеціальних борін або голчастих катків, що забезпечують руйнування повстяного шару, який перешкоджає нормальній життєдіяльності травостою. Роблять 200 проколів на 1 м2 газону.

При землеванні газону на поверхню наносять шар перегною завтовшки не більше 2-4 см. Роботу проводять через кожні 2-3 роки, восени після останнього скошування.

Ремонт газонів включає в себе відновлення травостою на локальних ділянках, до поточного ремонту відносяться роботи по рихленню витоптаних ділянок, підсипці родючого ґрунту, програблюванні та вирівнюванні поверхні та підсіву насіння газонних трав з їх наступним закопуванням. Проріджені травостої підсівають після рихлення дернини та внесення добрив з наступним поливом. Поверхню газону обробляють дисковими боронами, вносять добрива та прикотковують.

Догляд за квітником. Найбільш інтенсивним та регулярним полив повинен бути в період росту, бутонізації та цвітіння, а також розвитку органів рослин. Відносна вологість ґрунту в ці періоди повинна складати 70-80% для вологолюбних рослин та 60-70% для посухостійких. Норма поливу для однорічників складає 15-20, для багаторічників-30-40 л/м2 квітника. Кратність поливу у період інтенсивного росту може коливатися від 3-5 разів на сезон в лісовій зоні до 7-10 разів в степовій.

Для збереження вологи, збільшення повітрообміну проводять рихлення квітників. Перше рихлення здійснюють рано навесні, як тільки просохне верхній шар ґрунту, в подальшому рихлення проводять до змикання рослин по мірі ущільнення поверхні ґрунту та проростання будяків.

Мульчування - агроприйом, який значно покращує умови росту багаторічників. В якості мульчі використовують торф або торфокомпости. Мульчу наносять по поверхні квітника шаром 2,5-3 см, якщо квітник новий та 5-8 см, якщо він 4-5 річний. Строк мульчування: початок весни-до розвитку нових пагонів; повторність мульчування 1 раз на 2-3 роки.

Ріст і розвиток квіткових травянистих рослин визначається правильним забезпеченням їх елементів мінерального живлення-азотом, фосфором та калієм. Азотне живлення сприяє потужному росту пагонів, надає листю темно-зелений колір, уповільнює процес старіння рослин. Азотні добрива вносять весною та на початку літа.

Фосфорне живлення підвищує морозостійкість багаторічників прискорює цвітіння та плодоношення. Фосфорні добрива вносять у борозни при посадці або восени при рихленні ґрунту на глибину 8-10 см. В літній період фосфорні добрива вносять в розчинному вигляді.

Калійні добрива підвищують морозостійкість та сприяють кращому поглинанню азоту з ґрунту та накопиченню крохмалю в цибулинах бульбоцибулинах, кореневищах.

Боротьбу з бурянами необхідно вести систематично. Значну частину будяків вилучають при рихленні ґрунту.

Висновки

Дана бакалаврська робота присвячена благоустрою та озелененню скверу, який знаходиться в центральній частині м.Миколаєва Львівської області.

При виконанні роботи було проведено літературний пошук по темі, проведено дослідження і аналіз стану насаджень і рівня благоустрою на території скверу. На основі результатів запроектовано низку заходів для підвищення рівня благоустрою і озеленення.

Список використаних джерел

1. Боговая И.О., Теодоронский В.С. Озеленение населенных мест. - М.: Агропромиздат, 1990. - 239с.

2. Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство. - М.: Агропромиздат, 1988. - 223с.

3. Горохов В.А. Городское зеленое строительство. - М.: Стройиздат, 1991. - 416с.

4. Ерохина В.И., Жеребцова Г.П., Вольфтруб Т.И. Озеленение населенных мест: Справочник. - М.: Стройиздат, 1987. - 480с.: ил.

5. Краткий справочник архитектора. Ландшафтная архитектура. Под ред. Родичкина И.Д. - К.: Будівельник, 1990 - 336с.

6. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: Підручн. - Львів: Світ, 2005. - 456с.: іл.. Бібліограф. с450.

7. Майков Г.П. Благоустройство и озеленение сёл. - Л.: Стройиздат, Ленинград. отд-ние, 1983. 183с., ил.

8. Хессайон Д.Г. Все о декоративных деревьях и кустарниках. - Москва.: „Кладезь-Букс”, 2003. - 128с.

9. Хессайон Д.Г. Все о цветах в вашем саду. - Москва.: „Кладезь-Букс”, 2004. - 160с.