Агроекологічні аспекти застосування мікробіологічних препаратів на посівах тритикале озимого

дипломная работа

3.2 Ефективність мікробіологічних препаратів щодо регулювання збудників хвороб у посівах тритикале озимого

В екстремальних ґрунтово-кліматичних умовах тритикале озиме в своєму розвитку переважає пшеницю озиму, проте залежно від низки екологічних факторів досить складно регулювати ступінь ураження рослин збудниками фітопатогенних грибів. Зокрема це залежить не лише від потенціалу сорту тритикале озимого, а від погодно-кліматичних, ґрунтових та агротехнологій умов вирощування.

Потреба у вивченні фітопатогенного комплексу на посівах тритикале озимого постала з огляду на поширення цієї культури в структурі посівних площ. Й короткий термін вирощування цієї тритикале озимого потребує вивчення цього питання, з метою удосконалення технології вирощування та одержання високих і безпечних урожаїв. Результати досліджень, проведених на дослідному полі ННДЦ БНАУ впродовж 2010-2011 рр., показали, що тритикале озиме сортів АД 256, Августо уражується переважно тими самими хворобами, які зафіксовані були посівах пшениці озимої. Масового поширення й розвитку в посівах тритикале озимого, вищезазначених сортів, набули такі збудники таких хвороб: бурої листкової іржа, борошнистої роси, септоріозу листя, фузаріоз колоса, кореневі гнилі та снігова пліснява.

Якщо аналізувати ураженість кожного сорту окремо, то представниками, які домінували на посівах тритикале озимого сорту Августо були збудники септоріозу листя та снігової плісняви (рис. 3.2.9). Восени пікніди на посівах сорту Августо формувалися на листках, що схиляються до землі, оскільки розвитку хвороби сприяє підвищена вологість повітря, що було відмічено в кінці жовтня місяця 2010 р. Навесні 2011 р. плями розросталися, набували світло-бурого забарвлення й розпливчастого продовгуватого вигляду без чіткої облямівки. Хвороба поширювалася від основи рослини до прапорцевого листка. Максимального розвитку септоріоз листя набув у фазі молочної стиглості й перевищив 30 %. Уражене листя, зазвичай, всихало. На стеблах рослин ознак септоріозу не виявлено. У посушливий період червні місяця розвиток хвороби дещо гальмувався.

Снігова пліснява у посівах тритикале озимого сорту Августо проявилася рано навесні, після танення снігу (рис. 3.2.10).

тритикале агроекосистема сільськогосподарський мікроорганізм

На нижніх листках рослин зявлялися жовті плями, що згодом набували світло-коричневого забарвлення й були оточені "водяною" облямівкою. Листки подекуди склеювалися, всихали та відмирали. Тим самим впливаючи на зменшення фітопродукційного процесу у посівах цього сорту. Снігова пліснява ушкоджувала понад 45 % посівів тритикале озимого. Ми припустили, що основним джерелом інфекції на посівах сорту Августо були уражені рослинні рештки, так як ґрунт був неякісно підготовлений до сівби, і насіння, на яких збудники, ймовірно, зберігалися грибницею, конідіями і перітеціями.

У разі пригнічення посівів збудником снігової плісняви показники сирої та сухої маси рослин у фазі весняного кущення були на 6 та 10 % нижчими, порівняно з посівами застосування мікробіологічних препаратів.

Зниженню поширеності септоріозу листя та снігової плісняви у посівах тритикале озимого сорту Августо забезпечила сівба інокульованим мікробіологічними препаратами насінням, зокрема за комплексного застосування азотфіксуючих і фосфатмобілізуючих мікроорганізмів.

На посівах тритикале озимого сорту АД 256 найактивнішим збудником хвороб виступав збудник борошнистої роси (3.2.11).

Борошниста роса проявлялася на стеблах, листках і листкових піхвах у вигляді білого павутинного нальоту. Згодом наліт, фаза стеблування, набував борошнистого вигляду й розміщувався на органах рослини щільними ватоподібними подушечками, які у фазі колосіння набували жовто-сірого забарвлення з наявністю характерних дрібних чорних точок (плодових тіл збудника хвороби). Перші симптоми хвороби спостерігалися у фазі осіннього кущіння. Максимального розвитку хвороба набула у фазі молочної стиглості й сягала 20 %. Розвиток борошнистої роси значно варіював залежно варіанту досліду, зокрема пригнічення хвороби зафіксовано на варіантах застосування препарату азотфіксуючих бактерій діазобактерину.

Оцінка за бальною шкалою показала, що на всіх варіантах застосування мікробіологічних препаратів відмічено зменшення поширеності збудників хвороб (рис. 3.2.12, 3.2.13).

Рис. 3.2.12. Оцінка ураженості вегетативної маси тритикале озимого сорту Августо залежно від варіанту досліду за шкалою Страхова (ННДЦ БНАУ, 2011 р.)

Рис. 3.2.13. Оцінка ураженості вегетативної маси тритикале озимого сорту АД 256 залежно від варіанту досліду за шкалою Страхова (ННДЦ БНАУ, 2011 р.)

Отже, застосування мікробіологічних препаратів забезпечує регулювання поширеності збудників хвороб на посівах тритикале.

Делись добром ;)