4.4. Основні показники виконання системного плану

Площа зрошувальної системи нетто, wсист=9200 га;

Площа поливу в га/пол

(4.1)

де _12і - площі, займають окремі культури від площі системи нетто ( в долях)

n₁ n₂ n_і - кількість поливів і-тої культури

(га/пол)

Загальна кількість води, яку потрібно забрати з джерела зрошення за зрошувальний період:

тис.м³ (4.2)

де Q_i - середньо декадна витрата води в голові системи, м³/с

тис.м³

Загальна кількість води, яку необхідно подати на поле:

,тис.м³ (4.3)

де М^зв_ср - середньозважена зрошувальна норма, м³/га

(тис. м³)

Загальний ККД зрошувальної системи

(4.4)

Обєм води, який необхідно подати в точки водовиділу

W_т.в.=24007,4 тис.м³

ККД міжгосподарської системи

(4.5)

Загальний ККД господарської мережі

(4.6)

4.5 Впровадження системного плану

Експлуатаційні роботи на ГМС складаються з:

а) догляду, охорони, нагляду

б) поточних капітальних і аварійних ремонтів

Догляд і нагляд проводять з першого дня експлуатації.

Надійна робота каналів і споруд на зрошувальної системі залежить від правильної організації і проведення експлуатаційних робот на протязі року при експлуатації відкритої зрошувальної системи виділяють три періоди:

І - підготовка зрошувальної мережі до пуску води:

завершення ремонтних робіт;

очистка каналів;

розконсервація споруд;

нанесення експлуатаційних знаків;

фарбування металевих вузлів;

встановлення водомірних рейок;

градуїровка ГТС;

підготовка гідрометричних постів;

перевірка технічного стану всіх ГТС.

Після цього складають акт технічного стану і готовності мережі до прийому води, потім роблять поступовий пуск води в канал.

ІІ - проведення поливів:

виконання гідрометричних робіт;

проведення водообліку;

контроль процесів водорозподілення;

перевірка пропусків розрахункових витрат;

забезпечення проектних витрат і швидкостей;

систематичні спостереження за технічним станом каналу.

ІІІ - підготовка відкритої мережі до зимового періоду:

скид води з каналів очистка їх від наносів;

підготовка насосної станції і техніки поливу до зимового періоду;

фіксування засувок в напіввідкритому стані;

обстеження стану каналів, ГТС з метою виявлення видів і обємів робіт (складання дефектних відомостей);

ремонтні роботи;

оформлення документації на ремонтні роботи;

складання робочого графіку;

консервація вузлів агрегатів механізмів на зимовий період;

При експлуатації насосної станції виділяють періоди, кожному з яких відповідає перелік експлуатаційних заходів і робіт:

І - підготовка насосної станції до пуску води:

за утримання і експлуатацію обладнання і будівлю насосної станції назначають відповідальну особу;

огляд двигунів і насосів;

очистка і зняття консервуючого шару змазки;

встановлення арматури і приладів;

перевірка ізоляції електрообладнання;

підтяжка болтових зєднань;

опробування роботи насосів не пізніше ніж за два тижня до початку поливів.

У перші роки експлуатації ведіть спостереження за осадкою фундаментних опор насосної станції, фундаментів насосів і упорів трубопроводу.

ІІ - проведення поливів:

водоподача увязується з технічними можливостями агрегата, планами проведення, профілактичних і поточних ремонтів;

кожен день ведеться облік робочого часу кожного агрегату у якому проводиться огляд обладнання;

кожну декаду проводиться іспит резервних насосів при повному навантаженні на протязі півгодини;

машиністи насосної станції кожну зміну контролюють тиск в мережі і ведення гідрометричних робіт на системі.

ІІІ - проведення технічного огляду будівлі насосної станції:

насосно-силове обладнання після відключення насосної станції;

складання дефектних відомостей на проведення ремонтних робіт;

огляд напірного трубопроводу, насосів вакуум системи;

очистка водомірного колодязя і підвідного каналу від наносів;

проведення ремонту згідно деформаційної відомості;

проведення охорони насосної станції в зимовий період.

На невеликих насосних станціях демонтують всмоктуючи лінії і інше обладнання.

зрошувальний система водокористування гідрометрія