1.3.5 Досвід Японії

Парк автомобілів у Японії становить близько 80 млн. одиниць, кількість щорічно знімаємих з реєстрації транспортних засобів у середньому близько 5 млн. З них близько 1 млн. становить експорт уживаних автомобілів в інші країни, інші залишаються в Японії і надходять у систему переробки та утилізації. Тому організація структури авторециклінга дуже важлива для Японії. До недавнього часу в сегменті демонтажу ВА в основному були присутні маленькі фірми з кількома працівниками (всього 3-4 службовців), які в середньому могли демонтувати приблизно по 1 тис. автомобілів в рік. Однак за останні роки стали зявлятися і більш великі, в тому числі інтегровані компанії, які займаються збором та демонтажем ВА, сортуванням деталей і матеріалів, включаючи і шредерні установки подрібнення. Велика компанія може також використовувати важливі переваги, маючи доступ до старих автомобілів, що здаються власниками в рахунок оплати покупки нових, підтримувати фінансове партнерство з продавцями автомобілів, страховими фірмами, лізинговими компаніями. Однак було відзначено, що за останні роки кількість ВА, що надходять на демонтаж та утилізацію, стає меншим, оскільки все більше старих транспортних засобів перепродуєшся на аукціонах і вивозиться на експорт.

Прийнятий у 2002 році Закон про ВА набрав чинності з 1 січня 2005.

Закон встановив такі основні положення:

* виробники автомобілів або імпортери зобовязані забрати, обробити і переробити три спеціальні компоненти: фтор-хлор-вуглеводні (торгова назва - фреони ), які використовуються в системах кондиціонування і впливають на озоновий шар землі при попаданні в повітря; надувні подушки безпеки , які являються вибухонебезпечними і мають проблеми з утилізацією; шредерні залишки, які у великій кількості залишаються після переробки ВА;

* власники транспортних засобів платять збори, необхідні для реціклінга ВА, достатні , щоб демонтувати і переробити системи надувних подушок безпеки і фреони, а також утилізувати ШВ. ( Ці збори сплачуються при купівлі нових автомобілів або коли автомобілі проходять обовязкові періодичні огляди );

* після завершення експлуатації автомобіля власники повинні направити ВА в сертифіковані центри прийому ВА;

* виробники автомобілів ще на стадії проектування повинні враховувати аспекти їх подальшої утилізації, у тому числі , розробляючи і застосовуючи нові конструкційні рішення, компоненти і матеріали автомобілів, щоб скоротити витрати на рециклінг автомобілів. Виробники автомобілів також зобовязані надавати компаніям-утилізаторів детальну інформацію про автомобільні компоненти і матеріали, щоб полегшити їх рециклінг.

Основою для успішного виконання закону став спеціально створений в Японії орган JARC (Japan Automobile Recycling Promotion Center), сертифікований Міністерством економіки, торгівлі і промисловості та Міністерством охорони навколишнього середовища. Відповідно до встановленої законом системою необхідна сума для забезпечення утилізації ВА сплачується покупцем при купівлі нового автомобіля. Ця сума в середньому становить близько 10-18 тис. ієн за автомобіль; її конкретний розмір встановлюється виробником (імпортером) автомобіля, але повинен погоджуватись з контролюючими органами. Даний збір за утилізацію надходить у спеціальний Фонд авторециклінга, яким управляє JARC. Така система була прийнята, щоб уникнути проблем зі сплатою зборів при проведенні фактичної утилізації ВА, а також ризику втрати грошей через банкрутство або ліквідації компаній - виробників та імпортерів автомобілів. Для автомобілів, які вже були продані до моменту вступу закону, система встановила процедуру, що дозволяє забезпечити оплату збору за утилізацію до моменту найближчої обовязкової інспекції технічного стану автомобілів. Така нова система авторециклінга замінила раніше існуючу, коли власник автомобіля оплачував збір за утилізацію при здачі ВА на переробку.

Для виконання зобовязань, встановлених законом для виробників (імпортерів) автомобілів ( переробити три компоненти : фреони, подушки безпеки і ШЗ ), компанія має право вимагати компенсації на оплату витрат з переробки з Фонду авторециклінга . Для цього існує процедура оформлення та розгляду заяв. Для переробки зазначених компонентів автовиробники можуть укласти додаткові контракти на їх утилізацію зі спеціальними компаніями. Найбільш часто це відбувається у випадку утилізації ШВ.

На першій стадії обробки ВА відбувається їх збір та доставка на підприємства з демонтажу, де відбувається оцінка та сортування, видаляється бензин, мастила, рідини та інші шкідливі речовини, які заборонені для розміщення на звалищах. Також з ВА демонтуються компоненти, які мають цінність чи використовуються як запчастини. У середньому близько 20-25 % маси ВА демонтується як запчастини для наступного продажу відразу або після відновлення, близько 15 % маси демонтується для вторинної переробки матеріалів. Демонтаж компонентів, встановлених законом (системи кондиціонування та системи надувних подушок безпеки), оплачується виготовлювачами автомобілів. Після чого ці та інші компоненти направляються на сертифіковані підприємства з утилізації. Залишені частина ВА (в середньому 60-65 % маси автомобіля) надходить для подрібнення та подальшої переробки на шредерні заводи. Вартість, за якою підприємства з демонтажу продають залишки ВА шредерним компаніям , визначається комерційними угодами. Шредерні залишки, що залишаються піддаються або тепловому рециклінгу (витяг енергії ), або забороняються на сміття звалищах. Вартість розміщення 1 тонни ШВ на звалищах Японії висока і становить 20-25 тис. ієн у залежності від префектури. Крім того, існує проблема нехватки полігонів для розміщення відходів, тому все більший розвиток одержують різні технології вторинної переробки ШО.

Згідно наданої документації, приблизно 2,7 млн. транспортних засобів надійшло на шредер в 2005 році, при цьому було вироблено 500000 тонн ШВ. Прийняття Закону про ВА послужило створенню конкурентної інфраструктури з розвитку технологій переробки ШВ і скороченню обсягів утворених відходів. Загальний рівень рециклінгу компонентів і матеріалів ВА в Японії складає в даний час в середньому близько 80%. Процеси ліцензування та реєстрації компаній, які займаються збором і утилізацією ВА, а також процедура електронного обліку ВА змогли дозволити виконувати аналіз і кількісну оцінку потоків утилізації. Очікується, що ступінь рециклінгу ВА в Японії буде збільшуватися, тому що нова система суворого управляє обліком ВА, контролює за несанкціонованим позбавленням від фреонів і рідин, а також стимулює розвиток технологій переробки ШВ.