1. Розміри сільськогосподарських підприємств

Розмір сільськогосподарського підприємства характеризують багато показники: вихід продукції (валової і товарної); наявність землі, основних виробничих фондів, техніки, поголівя; площа багаторічних насаджень (для спеціалізованих садівницьких господарств), культиваційних споруд (для господарств з овочівництвом захищеного ґрунту), а число зайнятих працівників.

За ступенем концентрації сільськогосподарські підприємства та їх підрозділи можна розділити на три групи: великі, середні і дрібні. В умовах нестабільності та інфляції важко окреслити чіткі межі зазначених груп, по вартості виробленої або реалізованої продукції. Досить точно можна охарактеризувати розмір господарств по середній чисельності працівників за звітний період. У сільському господарстві до дрібним підприємствам відносять господарства, що має до 15 працівників, до середніх від 16 до 60 і до великих понад 60.

Головним показником розміру сільськогосподарського підприємства (обєднання), його виробничих підрозділів слід вважати вартість товарної продукції. Цей показник за певний період часу (як правило, календарний рік) дозволяє порівняти за розміром господарства незалежно від їх організаційно-правової форми, спеціалізації, розташування, технічної озброєності та інших особливостей. Вартість продукції може бути визначена у порівнянних або сформованих цінах реалізації.

Порівнюючи розміри підприємств в динаміці, слід використовувати такі ціни. Якщо господарство або підрозділ надає виробничі послуги, їх вартість включають у вартість валової продукції. Вартість реалізованої продукції досить точно характеризує розмір підприємства в цілому, однак, для визначення розмірів виробничих підрозділів цей показник непридатний.

Визначення ступеня концентрації господарства і підрозділів має дуже важливе значення для правильної організації виробництва.

В залежності від того розраховують чисельність керівних працівників і фахівців, рівень оплати їх праці, забезпечення засобами виробництва і т. д.

Про розмір спеціалізованих сільськогосподарських підприємств, підрозділів можна судити за обсягом виробленої основної продукції в натуральному виразі. Але треба мати на увазі, що обсяг виробництва продукції показник результативний і формується під впливом багатьох чинників.

Певне уявлення про розмір підприємства дають такі показники, як величина основних виробничих фондів і число зайнятих працівників. Але ці показники також залежать від багатьох факторів: спеціалізації господарства, його технічної оснащеності, природних умов і т. д.

Один з найбільш стабільних показників земельна площа підприємства (сільськогосподарські угіддя, рілля, площа посіву, багаторічні насадження). З цим фактором в більшій мірі, ніж з іншими, повязана потреба господарства в основних фондах і капітальних вкладень на виробниче будівництво, меліорацію, дорожньої мережі.

У ряді випадків для встановлення розміру підприємства доцільно використовувати і інші показники. Так, у галузях тваринництва поголівя худоби виступає як основний засіб виробництва.

При даному рівні продуктивності воно і визначає його обсяг.

Чисельність поголівя відображає також потреба господарства в капітальних вкладеннях на будівництво тваринницьких будівель, в робочій силі. За чисельністю поголівя виявляють розмір тваринницького господарства, що використовує покупні корми (відгодівельного, птахофабрики та ін.)

На розмір підприємства впливають багато факторів: природні, економічні, технічні, організаційні і т. д. Вони діють не окремо, а у взаємозвязку один з одним і нерідко в прямо протилежних напрямках. Найбільш важливе значення мають такі:

- Природні умови рельєф місцевості

- сільськогосподарські угіддя по контурам

- конфігурації

- грунт

- водозабезпечення і т.д.

Висока залесенність, розосереджених угідь, розкиданості ріллі невеликими ділянками, наявність багатьох ґрунтових відмінностей характерні для лісової зони і призводять до того, що розміри господарств тут значно менші, ніж в зонах з переважанням суцільних масивів земель рівнинного рельєфу.

Спеціалізація надає вирішальний вплив на розміри підприємств та їх підрозділів. Зменшення кількості товарних галузей, що обробляють культури і розводять тварин призводить до спрощення виробничої структури і дозволяє збільшити розмір господарства.

Високий рівень механізації (використання високопродуктивної техніки, досконалого обладнання) сприяє укрупнення сільськогосподарських підприємств. Чим вищий рівень механізації галузі, тим більше можуть бути її розміри. Це повязано з двома обставинами. По-перше, забезпечується фронт робіт для більш складної техніки, і, по-друге, застосування такої техніки, як правило, більш дорогий, окупається лише при великих масштабах виробництва.

Остання обставина виступає як один з основних факторів концентрації виробництва. Зрозуміло, вплив цього чинника на укрупнення сільськогосподарських підприємств та їх підрозділів не може бути безмежною. В якості обмеження виступають такі фактори, як керованість, можливість найкращого забезпечення агротехнічних, зооветеринарних, економічних та організаційних заходів.

Економія на амортизації та управлінських видатках стає все більш важливим фактором укрупнення сільськогосподарських підприємств у міру зростання їх фондооснащенності. Зі збільшенням виробництва, тобто з більшою його концентрацією, амортизаційні відрахування та управлінські витрати на одиницю продукції при інших рівних умовах повинні зменшуватися.

Транспортні умови обмежують укрупнення підприємств і протидіють йому.

Місце проживання працівників, величина населених пунктів, відстань між ними і щільність населення надають великий вплив на розміри підприємства. Раціональна організація сільськогосподарського виробництва вимагає наближення селищ до місць виконання робіт, сівооборотних масивів і фермам. Це заощаджує час на переходах, переїздах і перевезеннях. При оптимальному розмірі сільськогосподарського підприємства щоденні переходи і переїзди від місця проживання до місця роботи не повинні перевищувати 30-40 хв.

Керованість господарством, тобто створення обєктивних умов для ефективного керівництва, займає важливе місце серед чинників, що впливають на розміри підприємств.

Всі перераховані фактори слід максимально враховувати при обґрунтуванні раціональних розмірів підприємства і його виробничих підрозділів.

Кожному рівню розвитку продуктивних сил, інтенсивності сільського господарства та його спеціалізації відповідають певні розміри підприємств, які, в свою чергу, залежать від обєктивниих умов виробництва.

Різноманітність природних та економічних умов, що є в господарстві засобів виробництва, рівень забезпеченості робочою силою, її віковий склад і кваліфікація, характер виробничих відносин і т. д. викликають необхідність поєднання великих виробництв із середніми і дрібними. Обєктивна необхідність такого поєднання в рамках одного підприємства, або адміністративної одиниці пояснюється наступними причинами:

- біологічними та технологічними особливостями окремих галузей і виробництв (птахівництво, овочівництво захищеного грунту і т. д.);

- відмінністю в засобах виробництва землі (контурній, віддаленість і т. д.)

- техніці (різноманітність тракторів К700, Т 150, МТ3, комбайнів і т. д.)

- будівлях (великі і дрібні ферми, склади), визначеним перевагою дрібногруппових форм організації праці ( невеликі ланки, сімейні колективи);

- участю в виробництві особистого підсобного господарства, застосуванням орендного та індивідуального підряду;

- використанням вільних трудових ресурсів господарства і залученням мешканців міст або які проживають у сільській місцевості, але працюють в інших галузях;

- необхідністю самозабезпечення продуктами послугами і т. д.

Таким чином, в кожному сільськогосподарському підприємстві, адміністративному освіту в залежності від наявних природних та економічних особливостей повинні поєднуватися великі, середні і дрібні виробництва і господарства, що забезпечить використання резервів з метою задоволення потреб у продукції сільського господарств, надання послуг та підвищення ефективності суспільного виробництва.