1.1 Економічна суть процесу виробництва продукції зернових і зернобобових культур

Мета діяльності будь-якого підприємства - забезпечити виробництво продукції, необхідної для задоволення потреб населення та держави. У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва та створює продукт праці - конкретні матеріальні блага, необхідні для нормального існування суспільства.

Організовуючи виробництво, людина ставить перед собою мету, яка обумовлена її потребами та способом життя. Отже, виробництво підпорядковане безпосередньо людині і тим законам, що регулюють її життєдіяльність, тобто законам суспільного розвитку.

Виробництво є головною ланкою суспільного розвитку і базується на споживчих потребах людини. У результаті виробництва праця матеріалізується у вигляді конкретного продукту (продукції, виробу, послуг).

Основу виробничої діяльності підприємства становить процес виробництва продукції, яка призначена для реалізації споживачу. Виробництво - це цілеспрямоване, постадійне перетворення вихідної сировини і матеріалів у готовий продукт із визначеними властивостями, який придатний для споживання або подальшої переробки. Продукція, що виготовляється, протягом певного часу перебуває на різних стадіях технологічного процесу, тобто виробничого циклу.

Основними результативними показниками розвитку продуктивних сил сільського господарства, виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств і використання головного засобу виробництва в сільському господарстві - землі - є урожайність та валовий збір.

Валовий збір зернових та зернобобових культур - це загальний обсяг продукції цих культур, одержаної з усієї площі посіву або угідь в господарстві, районі, області, країні.

Обсяг валового збору і такі показники ефективності, як собівартість продукції, продуктивність праці, фондовіддача тощо значною мірою залежать від урожайності. Урожайність зернових та зернобобових культур - це середній вихід продукції з одиниці площі посіву цих культур або з одиниці площі угідь. Значний вплив на виробництво зернових та зернобобових культур мають також показники розміру та структури посівних площ цих культур, показники якості продукції.

На виробництво зернових та зернобобових культур впливає комплекс різноманітних факторів. При аналізі слід врахувати вплив найбільш суттєвих з них. Виділяють основні три групи таких факторів: біологічні можливості культури, природні та економічні умови вирощування. Кожна з цих груп факторів характеризується конкретними показниками.

Біологічні можливості залежать від різновиду та сорту культури, потенційної можливості культури давати високі та сталі врожаї.

Природні умови характеризуються показниками якості грунтів та кліматичними факторами, що впливають на врожайність сільськогосподарських культур.

Економічні умови визначаються виробничо-економічними умовами діяльності сільськогосподарських підприємств і характеризуються такими групами показників: агротехнічними передумовами, агротехнічними роботами та речовими вкладеннями на одиницю площі.

Значний вплив на обсяги виробництва зернових та зернобобових культур здійснює розмір та структура посівних площ. У звязку з цим дані про посівні площі широко використовуються для розрахунку валового збору цих культур.

Посівна площа - це площа орних земель або інших розораних угідь, які зайняті посівами сільськогосподарських культур.

Зернові культури за біологічними особливостями, зумовленими різницею в часі сівби, поділяють на озимі (висівають восени) і ярі (висівають весною і влітку). За переважним характером використання зернові культури поділяють на продовольчі хлібні (пшениця, жито), крупяні гречка, рис, просо), зернофуражні (кукурудза, ячмінь, овес), зернобобові (горох, вика, кормові боби, квасоля, чечевиця).

Посівні площі за культурами та їх групами вивчають не тільки за адміністративно-територіальними підрозділами, а й за категоріями та виробничими типами господарств (зернові, молочні тощо).

Розмір посівної площі в одному й тому ж господарстві може бути різними за своєю величиною залежно від того, яка площа обліковується: на яку висіяне насіння, яка зайнята під посівами до кінця весняної сівби , чи та, на якій передбачається провести збиральні роботи.

Загалом же аналіз виробництва продукції рослинництва у цілому (та зернових і зернобобових культур - зокрема) має деякі особливості, зумовлені природними умовами, сезонним характером виробництва, не збіганням робочого періоду з періодом виробництва. Крім того, слід враховувати, що тут продукцію одержують, як правило, лише один раз на рік (у період збирання врожаю).