logo
Аналіз синекологічних досліджень агрофітоценозу тритикале озимого

2.2.1 Погодно-кліматичні особливості території проведення досліджень

Погодно-кліматичні умови 2008/2009 вегетаційного року. Восени відмічено помірно теплу погоду. Зокрема, у вересні місяці, коли сума опадів складала 124 мм (287 % середньобагаторічного показника), що відіграло роль в формуванні дружних сходів. У жовтні і листопаді спостерігався недобір опадів, але в останньому місяці вони розподілялися досить рівномірно. Як результат, у тих господарствах району, де посіви ще проводили в жовтні місяці, одержано задовільні сходи озимих культур.

У зимові місяці температура повітря не опускалася нижче середньобагаторічних показників. Тому, навіть під шаром незначного снігового покриву, загрози для перезимівлі озимих не було.

За холодний період (листопад-березень) сума опадів складала 207 мм, або 113 % від середньобагаторічних, яких було достатньо для поповнення запасів доступної вологи в ґрунті.

Відновлення вегетації рослин тритикале відбулося в середині третьої декади березня.

Стан перезимівлі рослин пшениці мякої озимої та тритикале озимого у разі обстеження посівів був задовільний, відсоток життєздатності був близьким до 95 %. Відсоток ослаблених рослин був незначний і змінювався від 0 до 2-8 %. В цілому погодні умови зими не вплинули на пошкодження рослин і загибелі посівів озимини від низьких температур і таких явищ, як вимерзання, випрівання, випирання, вимокання, льодова кірка. Таким чином, умови перезимівлі для тритикале були задовільні (рис. 2.2.1.5).

Рис. 2.2.1.5. Динаміка температурного та водного режиму впродовж вегетації рослин тритикале, 2008/2009 рр.

Впродовж майже всього літнього періоду переважала тепла погода (в більшості днів липня - спекотна) з грозовими дощами. Опади носили локальний характер, були різної інтенсивності та тривалості і вкрай нерівномірно розподілялись по території регіону. В 2009 році відмічено різке зниження температури повітря - 19 квітня та 24 травня.

За час проходження V етапу органогенезу (тривалість 10 діб) сума ефективних температур складала 133,0 єС, кількість опадів - 0 мм, VI етапу - 113,8 та 5,4; VII етапу (тривалість - 13 діб) - 193,3 та 5,9; VIII етапу (тривалість - 11 діб) - 328,5 та 5,7; ІХ етапу (тривалість - 8 діб) - 155,2 та 13,1; Х етапу (тривалість - 11 діб) - 249,1 та 26,2; ХІ етапу (тривалість - 24 доби) - 426,3 та 33,9; ХІІ етапу (тривалість - 7 діб) - 148,3 та 34,1, відповідно.

Погодно-кліматичні умови 2009/2010 вегетаційного року. Впродовж осінньої вегетації у посівах тритикале відмічено недобір опадів. Сума опадів за зимовий період 2009/2010 рр. була більшою середньобагаторічних (170, 131 і 165 %), що відіграло роль для рослин тритикале під час ранньовесняного дефіциту опадів. У березні кількість опадів не перевищила 44 % середньобагаторічного показника.

Середні температури повітря в березні та квітні на 0,1 та 0,8°С перевищували кліматичну норму. В травні температура була в межах 16,3°С, тобто на 1,7°С вищою типових для зони значень.

В березні (38,2 мм) та травні (52,6 мм) кількість атмосферних опадів була близькою до кліматичної норми, а в квітні спостерігався їх недобір на рівні 4,7 мм. Сніговий покрив зійшов 26 березня, а 28 березня повністю відтанув ґрунт. Переходи середньодобової температури повітря, в бік підвищення, відбулися: через 0°С - 18.03; через +5°С (початок вегетації зимуючих культур) - 20.03; через +10°С (початок вегетації теплолюбних культур) - 27.04; через +15°С (літній режим погоди) - 30.04. (рис. 2.2.1.6.).

Рис. 2.2.1.6. Динаміка температурного та водного режиму впродовж вегетації рослин тритикале, 2009/2010 рр.

Літо 2010 року виявилося спекотним (середня температура повітря за сезон склала 22°С, що на 4°С вище кліматичної норми тому була найвищою за весь період спостережень з 1885 року), але атмосферних опадів було відмічено 234 мм, тобто в межах кліматичної норми.

Середня температура повітря за червень, липень та серпень місяці складала 20,6; 23,0 та 23,7 °С, що на 3; 4,0 та 5,5°С вище типової для зони норми. Максимальна температура повітря - 37-40°С, відмічалася 8 та 9 серпня.

Атмосферні опади літнього сезону мали зливовий характер і в червні складали 139,3мм, тобто на 52,3 мм перевищували кліматичну норму, а в липні та серпні на 27,9 та 22,6 мм їх було менше середньобагаторічних значень.

Погодно-кліматичні умови 2011 вегетаційного року.

Агрометеорологічні умови осінньо-зимового періоду 2010/2011 років можна охарактеризувати як задовільні для росту і розвитку озимих культур (2.2.1.7.).

Рис. 2.2.1.7. Динаміка температурного та водного режиму впродовж вегетації рослин тритикале, 2010/2011 рр.

Більша частина періоду зими була прохолодною. В цілому за грудень та січень середня температура повітря була близькою до середньо багаторічного показника і складала -3,5 та -6,2 0С. В лютому температура повітря була на 3,60С нижчою від багаторічної та становила 9,10С морозу.

Впродовж грудня 2010 року утримувався стійкий сніговий покрив висотою 2-17 см. Середньодобова температура повітря в грудні становила - 5,0 о С, у січні - 2,1 о С. Мінімальна температура повітря не опускалась нижче - 18,7 о С. Однак, в періоди найбільших похолодань завдяки сніговому покриву температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння не опускалась нижче - 4,2 о С, тоді як критична температура вимерзання для добре розвинутих рослин озимих зернових становить - 15-17 о С.

Кількість опадів в грудні становила 85,4 мм (в 1,8 рази більше від багаторічного показника).

Отже, початок 2011 року охарактеризувався стабільною помірно прохолодною погодою. За перші дві декади січня випало більше 40 мм опадів у вигляді снігу (в 1,1 рази більше від багаторічного показника), в лютому - 17,8 мм (в 2 рази менше від багаторічного показника).

Температура повітря за цей період знижувалась максимально до -15єС (5, 7 січня). На глибині залягання вузла кущіння вона максимально знижувалась до -5,5єС (7 січня). Суттєвого вихолодження ґрунту не відбулося - температура ґрунту на глибині 40 см складала +1єС. Промерзання ґрунту на цей час становило 5-10 см. На той час суттєвого занепокоєння стан зимівлі озимих колосових культу не викликав.

Початок лютого характеризувався підвищеним температурним режимом. Починаючи з 5 лютого температура повітря суттєво підвищилась. Так, 5 лютого середньодобова температура повітря була +1,2єС, а в денний час піднімалась навіть до +2,5єС. В цей же час за 5 і 6 лютого випало в сумі 5,5 мм опадів в основному у вигляді дощу. Це сприяло зменшенню і ущільненню наявного снігового покриву. Позитивним було те, що через відсутність суттєвого промерзання ґрунту дощова і тала вода не накопичилась на поверхні поля, і на більшості площ не відбулося її руху по поверхні поля. Вся ця вода була засвоєна ґрунтом. Винятком, як завжди є суттєво понижені місця («блюдця»), де відмічено накопичення дощової і талої води.

Варто зазначити, що на посівах тритикале озимого відмічено в лютневий період відсутність льодового шару і притертої льодової кірки. Максимально ж температура повітря за цей період підвищувалась до +4,0єС (8 лютого). З 10 лютого відбулося суттєве зниження температури повітря. І вже 11 лютого в нічний час температура знизилась до -15єС у повітрі та до мінус 18єС на поверхні снігу, а на глибині залягання вузла кущіння - до мінус 2єC. Сніговий покрив був достатньо ущільнений, що є позитивним з точки зору захисту рослин озимини від зниження температури. Температура повітря максимально знижувалась до -21,5-22єС, при цьому на поверхні снігу вона була 26-27єС. На глибині залягання вузла кущіння на площах із висотою снігового покриву 10-12 см температура знижувалась до мінус 4,5-5,0єС, що не є критичним для рослин озимини. Результати прискореного відрощування відібраних рослин показали, що рослини хоча і мають дещо понижений темп відростання, проте залишаються життєздатними.

Перша декада березня була прохолодною. Середньодобова температура повітря за декаду складала мінус 6,3єС, за багаторічної мінус 2,7єС. Опадів випало 1,0 мм, за норми 12 мм. Мінімальна температура повітря знижувалась до мінус 19,5єС і на поверхні снігу до мінус 24єС (02.03.11). Максимальна - підвищувалась, відповідно, до 20єС і до 30С (05.03.11). Суттєві коливання нічних і денних температур, які виражалися в зниженні температури в нічний період до мінус 13-14,5єС до плюс 2-3єС в день, сприяли хоча і повільному, але зменшенню снігового покриву. Початок другої декади був помірно прохолодним, з незначними опади. Третя декада березня помірно тепла і без істотних опадів. Середньодобова температура повітря за декаду склала 2,4°С, за багаторічному показнику мінус 2,9°С. Опадів випало 0,7 мм, за декадної норми 14 мм. Максимальна температура повітря піднялась до 8,5°С, а на поверхні ґрунту до 8°С (14.03.11). Мінімальна - знижувалась відповідно до мінус 7,5 °С, а на поверхні ґрунту до мінус 9°С (27.03.11). Максимальна піднімалась відповідно до 11,2°С і до 16°С (30.03.11). Отже, за березень середньодобова температура повітря склала мінус 1,0°С, за багаторічного показника мінус 0,1°С. Опадів випало 2,9 мм, за норми 38 мм.

Посіви тритикале озимого знаходилися в задовільному стані. Перша декада квітня видалася помірно теплою і сухою. Середньодобова температура повітря за період 01-06.04.11 склала 6,4°С, що відповідає багаторічному декадному показнику. Опадів в першій її частині не було. Максимальна температура повітря піднімалась до 12,5°С (02-03.04.11), а на поверхні ґрунту до 19°С (06.04.11). Мінімальна вологість повітря в денні години знижувалась до 37 % (03.04.11). Перехід через 5°С середньодобової температури повітря відбувся 2 квітня. Початок другої пентоди першої декади квітня був помірно теплий і з опадами. До кінця декади утримувався температурний режим в межах норми, випали опади в кількості 23,6 мм.

Посіви тритикале озимого знаходилися в задовільному стані. Не дивлячись на те, що значний період зимівлі озимини був сприятливий для перезимівлі, наприкінці цього процесу відбулися два критичні періоди. Перший - це суттєве зниження температури повітря у другій половині лютого (температура повітря на поверхні снігу знижувалась до мінус 26-27єС), що суттєво вплинуло на стан посівів. Враховуючи особливості перебігу метеорологічних умов цьогорічної весни слід вказати, що перехід середньодобової температури через 0єС відбувся на 10 днів раніше багаторічного строку (12 березня). Але різкого наростання температури не було відмічено, що є позитивним. Негативним явищем було відсутність опадів за цей період до сьогоднішнього дня. Відновлення активної вегетації озимини відбулося 2 квітня, що близько до середньо багаторічного показника (4 квітня). Третя декада квітня була теплою і сухою. Середньодобова температура повітря за декаду складала 15,0єС, за багаторічного декадного показника 13,8єС. Опадів випало 0,2 мм, за норми 15 мм.