1.1 Лісові ландшафти Волинської області

Волинь - лісистий край, генератор кисню для подільського Лісостепу, фільтр Полісся, акумулятор його вологи. Площа земель лісового фонду області в 2007 році становила 691тис. га, з них вкритих лісом 639,1 тис. га. Найбільші площі зайняті під лісами першої групи - лісами, які виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі, захисні та водоохоронні функції. Так як, Волинь - край рівнинний, багатий на опади і йому мало знайомі постійні сильні вітри, то полезахисних і протиерозійних лісових насаджень тут дуже мало[41].

Лісистість області становить 31,7 %. З усіх лісів та інших лісовкритих площ ліси першої групи становлять 105,5 тис. га. Сюди відносяться заповідні лісові ділянки, ліси з науково-історичним значенням, особливо цінні масиви, лісопаркові частини лісів зеленої зони, лісогосподарська частина лісів зеленої зони, захисні смуги вздовж доріг, інші ліси, що мають значення для охорони навколишнього середовища, заборонені смуги по берегах і водоймах. У лісах цієї групи категорично забороняються усі види рубок, за винятком санітарних та лісовідроджуючих, випасання і прогін худоби, влаштування польових тракторних станів, заїздів автотранспорту. Ліси другої групи становлять 445,1 тис. га. Це спеціальні зони і спеціальні смуги, використовувані ліси, ліси національних парків. Ліси КСП належать в основному до другої групи.

По основній функції використання для виробництва деревини використовується 327,9 тис. га , для захисної, природоохоронної та біологічної мети - 69,4 тис. га., для відпочинку - 2,6 тис. га. Найбільші площі займають ліси, які виконують санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, найменші полезахисні, протиерозійні [13]. Ліси на Волині розміщуються переважно на Поліссі, де лісистість становить 45% , а в лісостепу - лише 5%. Станом на 2007 рік найвищі показники лісистості території були характерні для Маневицького - 55,2%, Камінь-Каширського - 47%, Шацького - 44% районів [22]. Слід відмітити, що в порівнянні з 1966 роком лісистість в межах області зазнала просторових змін. Так, в 1966 році максимальні значення (50%) лісистості території були властиві Камінь-Каширському, Ратнівському та Любешівському районам. Станом на 2007 рік лісистість змінилась до таких показників (відповідно): 47%, 33,3%, 36%. Найменшою лісистістю відзначаються Луцький (7%), Горохівський ( 10,2% ), Рожищенський ( 10,3% ), Іваничівський ( 11,6% )[10,11].

Ліси державного значення - ліси, що перебувають у віданні державних органів лісового господарства, а також міські ліси, закріплені ліси та ліси заповідників. Ліси КСП (колективних сільськогосподарських підприємств) - ліси, що розміщені на землях, наданих цим підприємствам у безстрокове користування. І перші, і другі входять до складу єдиного державного лісового фонду.

Область характеризується захисно-експлуатаційним типом ведення лісового господарства, тому тут велика інтенсивність експлуатації. Штучні насадження у віці 40 років становлять - 45 %. Внаслідок заміни малоцінних насаджень більш цінними і продуктивнішими покращується структура лісів [55,56].

За останні роки сталися зміни в площі основних категорій земель. Лісові землі збільшилися приблизно на 5,4%, нелісові зменшились на 3,1%. З 1995 по 2007 роки загалом зменшилась площа лісів першої групи на 10,5 тис. га, і в основному за рахунок зменшення площ особливо цінних лісових масивів, тоді як інші категорії лісів збільшили свої межі.

Для оцінки якості деревини, як відомо, вивчають її породний склад. На Волині хвойні ліси займають 60% площі всіх вкритих лісом земель, із них 59% становлять масиви сосни звичайної, які поширені переважно на піщаних заплавах річок Припяті, Вижівки, Стоходу, Турії, і 1% ялини європейської. Твердолистяні породи займають 16%, серед них посадки дуба чорного - 14,4%, дуба червоного - 0,6%, граба звичайного 0,5%, ясена звичайного 0,3%. Мяколистяні породи становлять приблизно 24%. На місцях вирубки дубово - соснових та грабово - дубових лісів зростають березняки (9,7%), та осичники (0,4%), по всій території на заболочених пониженнях, в заплавах річок - вільшаники (14,4%). Ця картина виявляє наслідок лісогосподарських заходів по збільшенню площ цінних порід: сосни збільшилось на 3%, дуба - 8,5%, осики зменшилось на 35%. З 1983 по 2007 роки по обєднанню “Волиньліс” спостерігається збільшення площ хвойних, твердо- та мяколистяних порід, проте скорочення площ молодняків, що говорить про недостатнє лісовідновлення. За цей період появились посадки бука.

Держлісгоспи мають крім лісових земель ( 92% ) і інші угіддя , серед яких найбільші площі займають болота, сінокоси, дороги і просіки. Запас хвойних порід становить 46230,0 тис.м³ (225,0 тис. га), твердолистяних -9370,0 тис. м³ (57,7 тис. га), мяколистяних - 12760,0 тис. м³ (87,3 тис. га). Переважають високобонітетні насадження (82,5 % лісової площі). Низькобонітетні становлять 1,1% на площі 4,3 тис га - ліси несприятливих умов. У лісах Волинської області молодняки займають 162,6 тис. га, середньовікові - 156,4 тис га, пристиглі - 47,2 тис. га, стиглі і пристигаючи -14,4 тис. га. Подібна картина спостерігається і в лісах держлісгоспів. У твердолистяних і мяколистяних породах велика частка середньостиглих і пристигаючих порід. В осикових колках переважають стиглі деревостани[36].

Щорічний обєм заготівлі живиці становить - 600 т, березового соку - 10,2 тис. т , грибів - 440 т, ягід і плодів - 379 т, лікарської сировини - 28 т, мяса диких тварин - 28 т.

Зміна площ лісових ландшафтів Волинської області перш за все залежить від величини рубок. З 1978 року спостерігається зменшення обєму рубок до 1992 року, зростання до 1994 і знову скорочення до 1995 року.

В загальному по Волинській області з кінця вісімнадцятого століття спостерігається зменшення лісистості через великі темпи рубок без достатнього лісовідновлення, а вже 1956 року лісистість почала зростати до 1991 року до максимального її значення - 35,2 %. Зараз лісистість області становить 31,7%.