1. Господарське значення культури

Озимий ячмінь вирощують як продовольчу і кормову культуру. Зерно його містить багато незамінних амінокислот таких як лізин, меті он і триптофан що дає йому значні переваги порівняно з озимою пшеницею і кукурудзою. Ячмінна солома цінний корм для великої рогатої худоби. Зерно ячменю містить багато білка, тому його використовують у пивоварній промисловості. Збирають озимий ячмінь раніше ніж інші зернові культури, що дає змогу краще використовувати робочу силу і техніку. У передових підприємствах і на сортодільницях вирощують по 30-50 ц/га зерна ячменю. Озимий ячмінь у районах його вирощування часто врожайні ший ніж ярий.

У південних районах озимий ячмінь досить поширений. Він менш зимостійкий ніж пшениця , тому його сіють переважно у районах з мякими зимами.

Озимий ячмінь - найпристосованіша культура для вирощування в сівозмінах із високим насиченням зерна і зав дяки високій урожайності витісняє озиме жито та овес.

Загальна посівна площа озимого ячменю в СНД становить близько 2 млн.га утому числі в Україні близько 300-400 тис/га що свідчить про його велике народно господарське значення.

Зерно озимого ячменю містить у середньому понад 12% білка до 65 БЕР близько 2,1 жиру. Його використовують як концентрований корм в 1 кг його 1,2 кормо одиниць і 100 гр перетравного протеїну .

Урожайність ранніх зернових культур на Хмельниччині 24,2 ц/га, при цьому вона займає 11 місце.

Озимий ячмінь використовують як фуражну і круп`яну культуру. У його зерні мало білка (12%), в зв`язку з чим воно є цінною сировиною для пивоваріння. Солома і полова - цінний грубий корм. Має також значення і зелена маса при вирощуванні ячменю на зелений корм.

Озимий ячмінь недостатньо зимостійкий, тому його вирощують переважно в західних і південних областях України на площі 300-400 тис га.

Разом з тим озимий ячмінь більш урожайний, ніж ярий. У роки сприятливі для перезимівлі врожайність зерна досягає 50-55 ц/ га, а на сортодільницях - 79-84 ц/га. Середня врожайність - 28-30 ц/га.

Озимий ячмінь менш зимостійкий , ніж озима пшениця і жито. Тривалі, навіть незначні морози (-12-15⁰С), різкі коливання температури рано навесні призводять до вимерзання посівів. Вегетаційний період озимого ячменю на 5-7 днів коротший , ніж озимої пшениці. Насіння проростає при температурі 1-2⁰С. відзначається високою посухостійкістю. Транспіраційний коефіцієнт не перевищує 400. внаслідок недостатньо розвиненої кореневої системи озимий ячмінь, як і пшениця, вибагливий до ґрунтів. Краще росте, розвивається і формує високі врожаї на чорноземах, каштанових та темно-сірих суглинкових ґрунтах.

Ячмінь вимогливий до наявності в ґрунті доступних елементів живлення і добре реагує на удобрення, особливо азотне, що пов`язане з його інтенсивним кущенням, наростанням вегетативної маси і коротким періодом засвоєння поживних речовин.

Для сівби використовують відсортоване, крупне насіння зі схожістю не нижче 92%, чистотою 98%. Перед сівбою насіння протруюють і інкрустують, як і насіння озимої пшениці і жита.

Під час зимівлі на посівах проводять снігозатримання. Навесні їх боронують, підживлюють азотними добривами, проводять боротьбу з бур`янами, шкідниками і хворобами, обробляють ретардантами з використанням препаратів у дозах, рекомендованих для озимої пшениці. Збирання проводять переважно роздільним способом у фазі воскової стиглості зерна. У ячменю ламкий колос і при прямому комбайнуванні в повній стиглості бувають великі втрати зерна.