Вступ

Соняшник (Helianthus L) - однорічна рослина з родини айстрових (Asteraceae).

Соняшник - відносно молода сільськогосподарська культура. Як олійну культуру його вирощують близько 150 років. Батьківщиною соняшнику вважають південно-західну частину Північної Америки. В Європу соняшник завезли іспанці у 1510 році, назвавши його перуанською хризантемою.

Спочатку поширився як декоративна і городня культура. Як олійну культуру вперше стали вирощувати в Україні і Росії, звідси він поширився в інші країни. Перший завод з виробництва олії створено в середині XIX століття. Місцеві сорти мали низький вміст олії (28-30%) і дуже високу лузжистість (43-44%).

Насіння сортів, створених академіком B.C. Пустовойтом містило вже 47-53% олії, а лузжистість їх не перевищувала 22-25%. Площі посіву соняшнику за період з 1979-1981 pp. по 1998 р. збільшились у світі з 12,4 до 21,2 млн. га, або на 71%. Основні його посіви в 1998 р. було зосереджено в Європі (52%), Азії (20%), а серед країн: Росія - 4,2 млн. га, Аргентина - 3,2 млн. га, Україна - 2,4 млн. га, Індія - 2,2 млн. га, США - 1,4 млн. га.

XXI ст. - соняшник - один з провідних сільськогосподарських культур України. Сьогодні, маючи за плечима довгий шлях, соняшник тішить нас своєю золотистою, ароматною і дуже корисною олією, а також насінням, яке за довгі роки полюбилось, і стало традиційним продуктом в кожній сімї. Спершу його розводили як декоративну рослину, згодом також заради зерна, яке використовували як ласощі. Тепер соняшникова олія в Україні є найкращим харчовим продуктом як у непереробленому, так і переробленому (марґаринові) виді. Її використовують для технічних потреб (при виготовленні мила, лаків, фарб, лінолеуму тощо).

Соняшник -- цінна культура у плодозміні. Медонос. Є й декоративні форми соняшника.