3.1 Вибір обєктів досліджень

Дослідження лісових культур проводилось за загальноприйнятими методиками. (Кобранов, 1979; Гордієнко, 1979).

Дослідні ділянки підбирались на основі таксаційного опису та книги обліку лісових культур Небелицького лісництва. Ділянки підбирались таким чином, щоб кожна з пробних площ відрізнялась від інших за однією ознакою (схемою змішування, способом обробітку ґрунту ).

Потім підібрані ділянки оцінювались в натурі з метою встановлення їх придатності до вивчення. Після огляду ділянок, в культурах, що відповідають встановленим вимогам, закладались тимчасові пробні площі.

Перелік дерев проводивсь за 2- сантиметровим ступенем товщини. Для кожного ступеня товщини було виміряні по 2-3 висоти дерев за допомогою екліметра. Розрахунок середньої висоти проводивсь методом добутків (Плохинський, 1961). Розрахунок середнього діаметра також проводивсь за цим методом.

Бонітет насаджень визначали за шкалою Орлова, а запас стовбурної деревини за таблицями обєму дерев. Розмір пробної площі брався з урахуванням, щоб обміряна кількість дерев забезпечувала 5% точність при визначенні дендрометричних показників.

При дослідженні лісових культур пробні площі закладалися відповідно до загальноприйнятих у лісовій таксації вимог. Пробні площі мали прямокутну форму і розміщувалися у характерних місцях культур. До пробної площі включався повний цикл змішування. Від ріллі, галявини, водойм, та границь інших угідь пробні площі розміщували на відстані, що не перевищує однієї висоти дерев. Довшу сторону пробної площі розміщували вздовж рядів. Була приведена привязка пробної площі до квартальної сітки. В натурі пробні площі відмежовувались візирами. З цією метою на деревах, що знаходяться вздовж границь, крейдою наносились мітки.

В залежності від схеми змішування і збереженості дерев на пробній площі знаходилось до 200 дерев досліджуваної породи. Відповідно до вимог по закладці пробних площ їх повинно бути не менше 200.

На пробних площах були зроблені суцільні переліки дерев по породах. Перелік проводили по двох-сантиметрових ступенях, так як середній діаметр насадження перевищував десять сантиметрів.

Після суцільного переліку були визначенні висоти дерев кожної породи незалежно від частки участі її в складі. Висоти визначались висотоміром 10-15 дерев різних ступенів товщини.

Результати вимірів заносились в перелікову відомість і відразу на пробній площі були побудовані графіки висот для кожної породи окремо.

3.2 Вивчення лісокультурного фонду Задеснянського лісництва за ревізійний період (2001-2009 рр.)

Таблиця 3.1 Лісові культури, створені в Задеснянському лісництві ДП "Новгрод-Сіверське л/г" за ревізійний період 2001-2009 рік.

Отже, виходячи з даної таблиці помітно, що за 8 років під лісові культури було відведено 90.0 га невкритих лісовою рослинністю земель. При цьому головні породи добиралися з урахуванням їх біологічних та екологічних особливостей, стану лісокультурних площ, грунтових і кліматичних умов, призначення насаджень і економічних факторів. При виборі супутніх порід враховували їх лісівницькі та господарські особливості, оскільки, супутні породи повинні сприятливо впливати на ріст головних порід і підвищувати продуктивність насаджень.

При створенні лісових культур проводили частковий обробіток грунту борознами з використанням ПКЛ-70. Даний спосіб обробітку грунту під культури має свої позитивні і негативні сторони і використовується на підприємстві як найбільш простий.

Як видно з таблиці 3.1 основною категорією лісокультурних площ на підприємстві є свіжі зруби. З наступного року проектується створення лісових культур на непридатних для сільськогосподарського користування землях.

Таблиця 3.2. Розподіл площі створених лісових культур за типами умов місцезростання

З даної таблиці помітно, що лісових культур найбільше посаджено в умовах свіжого субору (92%) і свіжого бору, оскільки ці умови в даному районі найбільш сприятливі для росту сосни звичайної. Оскільки, бори формуються на пісках, надмірно зволожених торфяних та інших бідних грунтах, то на таких грунтах доцільно садити сосну звичайну. Порівняно з борами субори займають більш родючі грунти, які представлені з прошарками супісків, суглинків та глин на доступній корінню глибині. Інколи субори формуються на однорідних легких супісках. На таких грунтах, крім сосни звичайної, можна також садити дуб звичайний, ялину звичайну, березу повислу та інші породи.

Таблиця 3.3. Розподіл площі створених лісових культур за розміщенням садивних місць.

При розподілі площ створених лісових культур за розміщенням садивних місць, враховувались численні фактори: тип лісорослинних умов, категорія лісокультурної площі, біологічні і ценотичні особливості порід, цільове призначення культур, можливості застосування засобів механізації на лісокультурних роботах.

З нашої таблиці помітно, що найбільша площа припадає на таке розміщення садивних місць: 2х0,5 - 84,0 га і 2х0,7-всього 6,0 га. Таке розміщення садивних місць дозволяє культурам швидко зімкнутися в рядах, а згодом і в міжряддях. Швидкому зімкненню культур в міжряддях допомагає природне поновлення, особливо листяних порід.

Таблиця 3.4. Розподіл площі створених лісових культур за схемами змішування

Продуктивність насаджень багато у чому залежить від частки всіх компонентів лісу. Це зумовлено різними ценотичними особливостями. З даних таблиці помітно, що найкращі схеми змішування такі: 7С3Бп, 8С2Бп. Оскільки, у свіжих та вологих борах і сухих суборах оптимальна чи близька до неї частка участі берези у соснових культурах становить 17-25 % ( один ряд берези повислої розміщують через 3-5 рядів сосни звичайної ). Аналогічне явище спостерігається і в сосново-дубових культурах, які створюють у свіжих та вологих суборах. Це пояснюється тим, що при малій частці листяних порід у складі культур сосни опад перших не дуже істотно вплине на розкладання органічного опаду останньої. При значній частці листяних порід у культурах сосни дерев сосни на одиниці площі буде мало, через що знижується продуктивність насаджень.

У результаті в насадженні накопичиться органічний опад. Вміст 2-4 % листя берези в підстилці сосново-березових культур або 7 % листя дуба в підстилці сосново-дубових культур у 1,5-2,0 рази посилює інтенсивність розкладання опаду, що прискорює кругообіг азоту і зольних елементів.

Внаслідок цього хімічна родючість грунту зростає, посилюється енергія росту деревних порід і підвищується продуктивність насаджень.

3.3 Морфологічна характеристика сосни звичайної

Родина соснові (Pinaceae Lindl) - одна із численних видів родин класу хвойних. Здебільшого це дерева, які досягають дуже великих розмірів; довговічні, однодомні. Чоловічі колосоподібні суцвіття розміщені в нижній частині молодих пагонів; запилюються вітром - анемофіли. Більшість видів із родини соснових розвивають потужну кореневу систему. Крім стрижневого і бічних коренів, у них виростає маса коротких, дрібних, розгалужених кореневих волосків, які є головними органами поглинання ґрунтового розчину.

На такому корінні сосни, ялини, ялиці тощо розвивається мікориза. Гіфи грибів густо обплітають кореневі волоски. Вони мають більшу протяжність, ніж кореневі волоски, і діють як активні поглиначі мінеральних речовин не тільки із генетичних горизонтів грунту, а й безпосередньо з лісової підстилки, передаючи їх у судинну систему коріння. Одночасно гриби з судинної системи дерев висмоктують цукристі речовини. Якщо коріння не взаємодіє з гіфами грибів, то дерева відчувають нестачу живильних речовин.