1.2 Лісорослинні умови території ДП

По лісорослинному районуванню території розташування ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство" відноситься до зони українського Полісся, підзони Новгород-Сіверське Полісся.

Клімат району характеризується помірною континентальністю. Зима порівняно недовготривала з частими відлигами. Літо також з великою кількістю сонячних днів. Найбільш холодним є місяць січень, найтепліший - липень.

Кліматичні чинники, які негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослин включають:

· Пізні весняні і ранні осінні заморозки, які пошкоджують пагони молодих рослин;

· Сухі південно-східні вітри, інколи викликають значний відпад культур.

За лісорослинними умовами територія підприємства відноситься до зони мішаних лісів.

Клімат району помірно-континентальний. Характеризується порівняно мякою зимою, теплим літом і значною кількістю опадів.

Коротка характеристика кліматичних умов району розташування підприємства наведена в табл. 1.2. Дані наводяться на основі матеріалів багаторічних спостережень Новгород-Сіверської метеостанції.

Середньорічна температура повітря складає +5,7°C.Найхолодніший місяць січень (-7.2°C), найтепліший - липень (+18.8°C). Тривалість безморозного періоду складає 150-160 днів. Максимальна температура в липні-серпні досягають +38.0°C, а мінімальна у січні - лютому -37.0°C лише в окремі роки Проте значного негативного впливу на ріст і розвиток деревної і чагарникової рослинності ці коливання не виявляються, оскільки спостерігаються лише в окремі роки і тривають недовго. Взимку бувають відлиги. Великі морози спостерігаються рідко.

Середньорічна кількість опадів по району розташування підприємства складає 580 мм. Максимум опадів (41%) загальнорічної кількості припадає на літні місяці, найменша кількість - на зимові (16%).Незначна кількість опадів, випадаючих на початку вегетаційного періоду, врівноважується рослинністю з однієї сторони, незначним випаровуванням завдяки невисокій температурі повітря з іншої - вмістом у ґрунті достатньої кількості вологи, накопиченої в результаті розтавання снігу. Тому в цілому розподілення опадів протягом вегетаційного періоду слід визначити цілком сприятливим для зростання деревної і чагарникової рослинності.

Середня за рік відносна вологість повітря складає 78%, максимальною вона буває в грудні (89%), а мінімальною у травні(60%).

Сніг, як правило випадає в середині листопада. Найперші випадання снігу бувають в кінці вересня, найбільш пізні - на початку грудня. Зимовий період триває з 15 листопада до 20 березня. Стійкий сніговий покрив встановлюється з середини грудня і лежить до кінця березня. Товщина снігового покриву в лісі досягає 50 см. Середня кількість днів у році зі сніговим покровом - 105.

Середня глибина промерзання ґрунту дорівнює 30-50см і залежить не тільки від температури і товщина снігового покриву, але й від водно - фізичних умов ґрунту. Так, болота й заболочені ділянки лісу промерзають значно менше (до 15-25см), а деякі з них (при значному сніговому покриві) зовсім не промерзають, особливо в місцях виходу на поверхню ґрунтових вод. На всій території розташування підприємства спостерігаються пізні весняні і ранні осінні заморозки, які іноді спричиняють велику шкоду сільському та лісовому господарству.

Таблиця 1.2 Кліматичні показники

Переважаючими вітрами в районі розташування в літній період є вітри західних напрямків;взимку спостерігаються південні і південно-західні вітри. Середньомісячна швидкість вітру коливається в межах 2-5 м/с. Вітри зі швидкістю 11-15 м/с спостерігаються порівняно рідко.

Враховуючи вищенаведене, підбиваючи підсумки характеристики кліматичних факторів, можна сказати, що кліматичні умови району розташування підприємства в цілому сприятливі, як для ведення лісового господарства, так і землеробства. Порівняно висока вологість, помірно тепле мяка зі стійким сніговим покривом зима, незначні коливання температури повітря, відсутність суховіїв - все це сприяє успішному росту і розвитку основних лісоутворюючих порід.

Територія Новгород-Сіверського лісового господарства розташована в межах фізико-географічної області Новгород-Сіверського Полісся, яка в геологічному та геоморфологічному відношенні приурочена до північно-східного схилу Українського кристалічного щита.

За рельєфом район розташування підприємства являє водороздільну, хвилясту морено-зандрову рівнину, абсолютні висоти якої в межах 180-200 м над рівнем моря (максимальна відмітка 202м - Камяна гора біля села Костобоброве).

Ґрунтовий покрив Новгород-Сіверського ЛГ відрізняється мозаїчністю. Основний тип ґрунтоутворення - підзолистий. Помітна роль в ґрунтоутворюючих процесах належить корінним породам-піщано-глинистим утворенням палеогену і мергельно-крейдяним відкладам, котрі вкриті малопотужним шаром морени, водно-льодовикових і алювіальних пісків і супісків.

Дерново-слабопідзолисті. Глинисто-піщані ґрунти займають в підприємстві основну площу. Вони домінують у ґрунтових покривах усіх лісництв. Грунтоутворючими породами є водно-льодовикові відклади піщаного, глинисто-піщаного і супіщаного механічного складу, у ряді випадків підстелені вивітреною мореною. Майже в усіх випадках вони слабо оглеєні. Тип умов місцезростання-свіжі субори (В₂), рідше - свіжі складні субори (С₂).

Ерозії ґрунтів на території підприємства відсутні.

Територію розташування підприємства дренує ріка Десна та Віть з безліччю приток.

Ріка Десна бере свій початок за межами району, в Росії, і впадає в Дніпро поблизу Києва. Десна є однією з найбільших річок України. Вона має звивисте русло, слабо дреновану заплаву з фрагментами боліт. Ширина русла коливається від 20 до 100 м. Глибина сягає 15 м.

Ріка Віть є не такою великою, як Десна. Вона є не дуже широкою - до 20 м, але її глибина є майже у всіх місцях стабільною і сягає 7-8 м.

Заболоченість території є середньою, як для Полісся. Переважають болота низового типу.

На території підприємства нараховуються також озера, але вони невеликі за розміром і великої ролі не відіграють.

В цілому гідрологічні умови розташування підприємства є досить сприятливими для ведення лісового господарства.

1.3 Економічні умови району і господарська діяльність підприємства

Район розташування підприємства належить до числа сільськогосподарських районів області з добре розвиненим багатогалузевим сільським господарством.

Основною ведучою галуззю народного господарства є багатогалузеве крупне механізоване сільське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні технічних (льон, картопля) та зернових культур. Другою важливою галуззю сільського господарства є тваринництво (розведення ВРХ мясо-молочного напряму, а також свинарство).

Основною базою для розвитку тваринництва мясо-молочного напряму у зоні діяльності підприємства є посів кормових культур.

Промисловість у районі розташування підприємства розвинена відносно слабо, представлена в основному заводами, фабриками, підприємствами місцевого значення, які переробляють продукцію сільського господарства і тваринництва, з них найбільшими є молокозавод, цементний завод, деревообробний цех та інші. Крім того, в районі є харчові і промислові комбінати, комбінат побутового обслуговування, агролісгосп.

Основною лісозаготівельною організацією в лісах підприємства є саме підприємство.

Ліси на території зони діяльності підприємства розташовані нерівномірно. Основні масиви лісу сконцентровані в північних і центральних районах, складаються в основному з Гремячського, Володимирівського і Лосківського лісництва.

Лісистість району, з урахуванням усіх лісів, складає 31,7%.

На рік проведення лісовпорядкування в районі розташування підприємства за даними землевпорядкування є 1663 га земель, непридатних до вирощування сільськогосподарських культур, з яких 500 га придатних для створення лісових культур.

ДП „Новгород-Сіверське лісове госполдарство" задовольняє потребу в деревині Семенівського, Сосницького, Новгород-Сіверського, а також Коропського адміністративних районів. Також відпускається деревина в інші райони області та за її межі, в тому числі, за кордон.

Лісозаготівля на землях підприємства, як по головному, так і по проміжному користуванню, проводиться самим підприємством.

Основними сортиментами, які заготовлються є: пиловник, будліс, фанерний кряж, тарний кряж, оцтова сировина, екстрактна сировина, технологічна сировина, стовпи, дрова паливні та ін.

Щорічний середній ввіз деревини з інших районів у зону діяльності підприємства складає 3.2 тис. м³.

Район розташування підприємства характеризується достатньо розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями є:

Ш залізниця Новгород-Сіверський -- Воронізька, загальною протяжністю 59 км, в тому числі у Володимирівському лісництві (урочище "Володимирівська дача")-8.5 км та Задеснянському лісництві ( урочище "Задеснянська роща") - 1.6 км.

Ш асфальтовані автодороги обласного значення : Новгород-Сіверський--Чернігів, через с. Лоска, с. Авдіївка, смт. Сосниця; Новгород-Сіверський--Семенівка --Холми--Чернігів та інші.

Крім перерахованих вище автошляхів обласного значення та залізничних доріг є відносно щільна мережа асфальтних, ґрунтових доріг районного значення, а також просілкових ґрунтових доріг, зєднуючих між собою всі населені пункти та лісові урочища підприємства. Загальна протяжність цих доріг 96 км. При цьому слід зауважити, що весною і восени при наявності дощів звязок між окремими урочищами ускладнений .більшість з них не придатні для проїзду автомашин. Однак ці періоди бувають короткочасними і суттєвого впливу на ведення лісового господарства не мають.

Водних шляхів транспорту, а також спеціалізованих лісовозних доріг на території немає.

Транспортування деревини на нижній склад здійснюється автотранспортом по мережі доріг загального користування.

Загальна довжина усіх доріг на території підприємства складає 317 км, або 10,1 км на 1000 га загальної площі підприємства, в т. ч залізниць-0,3 км, автомобільних-9,8 км з них:з твердим покриттям-2,4 км, грунтових-7,4 км.

Існуюча мережа ґрунтових доріг доповнюється проїзними просіками, загальна довжина доріг яких складає 602 км, або 19,2 км на 1000 га. В цілому забезпеченість підприємства всіма видами доріг з урахуванням квартальних просік становить 919 км, чи 29,3 км на 1000 га площі підприємства.

Характеристика шляхів транспорту на території підприємства приведена в таблиці

Таблиця 1.7 Характеристика шляхів транспорту

Територія підприємства недостатньо забезпечена мережею доріг. Слід зазначити, що стан ґрунтових доріг на окремих ділянках незадовільна. У дощову пору року і на весні багато з них стає непридатними для руху автотранспорту, що впливає на вивіз деревини.

Недоступних ділянок для автотранспорту немає.

Облік доріг ведеться задовільно.

Роль лісового господарства в економіці району

Господарська діяльність підприємства спрямована на вирощування високопродуктивних деревостанів, отримання крупно мірної деревини, формування оптимальної структури ландшафтів для відпочинку населення без порушення природного лісового середовища, а також підвищення водоохоронної та полезахисної ролі лісів.

Показники рівня ведення лісового господарства підприємства(середній розмір лісокористування - 3,4 м³/га, а середній приріст -4,6 м³/га) вказують на високу інтенсивність ведення лісового господарства.

Технічна оснащеність підприємства достатня для виконання виробничих завдань, але з урахуванням стану частина механізмів підлягає заміні та оновлення по мірі зносу.

Ступінь забезпеченості транспортними засобами складає 94 ?.

Загальне число працюючих складає 366 чоловік, що задовольняє потребу в персоналі на 99,5?. Кадрами постійних працівників підприємство забезпечене на 76,6?. Недостатня кількість працівників компенсується за рахунок тимчасових та сезонних працівників.

Основні форми організації праці на підприємстві - це в основному малі комплексні бригади і сезонні ланки.

Штат підприємства укомплектований і достатній для виконання поставлених завдань .

Роль лісового господарства в економіці району розташування підприємства значна та багатогранна. Основний напрямок ведення лісового господарства спрямований на задоволення потреб народного господарства у деревині , товарах народного споживання , харчових продуктах лісу та інше.

Загальна потреба району в деревині задовольняється з місцевих лісів на72,8 ? у тому числі з лісів підприємства на 53 ?.

Окрім задоволення потреб народного господарства у деревині і продуктах побічного користування, ліси підприємства мають велике захисне, санітарно-гігієнічне та рекреаційне значення. Вони сприяють накопиченню і збереженню вологи в ґрунті, захищають орні угіддя від вітрової ерозії, що зберігає родючість ґрунтів і підвищує врожайність сільськогосподарських культур.

Ліси підприємства розташовані в основному поблизу або навколо населених пунктів, де вони впливають на людину, створюючи сприятливий мікроклімат для її існування . Вони очищають атмосферу від пилу та різних аерозолів, насичують повітря корисними для людини іонами, поповнюють запаси кисню в повітрі, виділяють фітонциди, слугують гарними місцями відпочинку населення.

РОЗДІЛ 2. Короткий нарис історії створення і системи лісових культур сосни звичайної в умовах свіжого субору, методи і способи створення лісових культур в ДП "Н.-Сіверське л/г"

Для розвязання проблеми безперервного і невиснажливого лісокористування, вирощування високопродуктивних лісових насаджень відповідно до типу лісорослинних умов, одержання максимального лісівничого ефекту при мінімальних затратах першорядне значення має відтворення лісових ресурсів шляхом створення лісових культур. Навіть у багатьох типах лісу, де природне відновлення порід відбувається добре, щоб запобігти заміні головних порід другорядними, доцільно вдатися до штучного лісовідновлення. Саме лісові культури повинні збагатити породний склад лісів, не допустити його збіднення. Склад штучного насадження мусить відповідати конкретному типу лісу, інакше знижується продуктивність, цінність культур, погіршується їх санітарний стан. Крім того, слід брати до уваги складні взаємозвязки між деревними породами: цінні породи з меншою конкурентоздатністю можуть випадати зі складу насадження або рости погано.

Оскільки природні насадження більш стійкі та довговічні, ніж штучно створені, процес природного відновлення цінних порід, зокрема дуба і сосни під наметом стиглих насаджень, є темою багатьох наукових досліджень. Висновки наукових досліджень свідчать про складність процесу лісовідновлення в лісах України. Відновлення дуба в його корінних типах лісорослинних умов -- судібровах і дібровах -- відбувається здебільшого незадовільно, переважно зі зміною порід (на граб та мяколистяні). У дібровних типах лісу в урожайні роки зявляється лісове природне відновлення дуба, яке протягом двох-чотирьох років відмирає через брак світла, конкуренцію кореневих систем материнського деревостану та заглушення порослю другорядних порід -- граба, осики, берези, липи. Після головної рубки дубових насаджень відновлення відбувається за рахунок порослі дуба з незначною участю насінних екземплярів. Значна кількість екземплярів дуба в підрості спостерігається подекуди в суборевих типах лісорослинних умов (зокрема, в Західному Поліссі). Тоді можна сформувати складне насадження з сосни в першому та дуба в другому ярусах. Природне відновлення на соснових зрубах відбувається незадовільно, в недостатній кількості або зовсім відсутнє. Здебільшого спостерігається зміна сосни мяколистяними породами (головним чином березою).

Заміна дуба та сосни в їх корінних типах лісу менш цінними породами природним шляхом пояснюється їх слабкою конкурентоздатністю в боротьбі з травяною рослинністю, періодичністю плодоношення, знищення насіння гризунами, повільним ростом у молодому віці тоді як самосів граба, берези чи осики росте дуже швидко, а їхня поросль -- ще інтенсивніше.

Внаслідок осушувальних меліорацій, зниження повноти деревостанів прохідними рубками, випасу худоби, рекреаційних навантажень тощо спостерігається послаблення плодоношення дерев. Це особливо стосується однієї з найцінніших порід -- дуба, який має найвищу продуктивність у корінних типах -- дібровах. Підріст дуба трапляється у вигляді торчків і лише у зріджених деревостанах. Після рубки природне відновлення супутніх порід заглушує рідкі сходи дуба. Тому найбільш ефективним і надійним шляхом відновлення дібров є створення, лісових культур.

У типах лісорослинних умов, які не зазнали активного впливу людини, під наметом насаджень природне відновлення переважно задовільне. В місцях інтенсивної лісогосподарської діяльності часто спостерігається заміна головних порід супутніми як наслідок поганих урожайних років дуба, сосни, бука. Підріст головних порід, що зявляється під наметом спілих деревостанів, внаслідок суцільних чи останнього прийому поступових рубок улітку з використанням тракторного трелювання майже повністю знищується, тому на зрубах здебільшого треба створювати суцільні лісові культури. Крім того, затрати на догляд за підростом дуба у 3 -- 5 разів вищі, ніж затрати на догляд за культурами, створеними рядовим способом чи в коридорах. Тому при суцільних рубках необхідне переважно штучне лісовідновлення, що забезпечить відновлення лісів з необхідним складом деревних порід. При цьому повною мірою слід використовувати природне відновлення як головних, так і супутніх порід. Таке лісовідновлення є змішаним і широко застосовується на практиці.

Описуючи створення лісових культур на підприємстві потрібно сказати, що територія розміщення господарства знаходиться в Поліссі. Українське Полісся має нахил до низовини Припяті, а з півдня його оточують підвищення з висотами до 300-400 м. Ґрунти - дерново-підзолисті, що розвиваються на флювіогляціальних пісках. Менш поширені болотні і заболочені землі. Клімат помірний. Середньорічна сума опадів 550-650 мм, середньорічна температура - 5,5 °С.

Враховуючи вci цi особливості природних насаджень (тривалий перiод вiдновлення корiнних деревостанiв, їх рiзний вік, нерівномірне зiмкнення крон, занижену продуктивнiсть i вихiд сортиментiв) в районах інтенсивного господарювання, до яких вiдноситься бiльша частина України, перевагу вiддають штучному вiдновленню лiсу.

Закладання штучних лісових насаджень в ДП "Н.-Сіверське л/г" почалося з суцільних культур, так званої системи наступних лісових культур (культур на зрубах). Створення суцільних лісових культур - це заліснення території з відносно рівномірним розміщенням посадкових місць на площі, що забезпечує формування насаджень з висаджених рослин.

При створенні суцiльних культур на постiйне мiсце одночасно висаджують сiянцi вcix деревних порiд. В умовах розташування підприємства переважна більшість лісових насаджень створюється з сіянців сосни звичайної, як в чистому, так і з додаванням рядів берези повислої. В кiнцi першого або другого року пiсля створення лiсових культур висаджують сiянцi на мicце вiдмерлих. При створенні часткових культур на вiдновлених зрубах рiзниця в вiцi не перевищує 8-10 pоків. Отже, штучнi суцiльнi культури є одновiковими.

Розрізняють наступні методи створення лісових культур: сівба, садіння і комбінований метод.

Сівба лісу -- це створення лісових культур шляхом висівання насіння деревних і чагарникових рослин на лісокультурну площу. Цей метод створення лісових культур менш трудомісткий, ніж садіння, однак і менш ефективний. Сіють восени або навесні. Краще сіяти навесні в найбільш ранні строки з тим, щоб сіянці краще використовували наявну в грунті вологу, швидше вкорінювалися і накопичували максимальну кількість фітомаси протягом вегетаційного періоду.

Культури, створені висіванням, у перші роки життя важко переносять несприятливі погодно-кліматичні умови, терплять від конкуренції травяної рослинності і природної порослі й тому вимагають довготривалого й ретельного догляду. Добрі результати дає весняна сівба насінням, що вже наклюнулося. Метод сівби відповідає самій природі лісовідновлення: ліс, створений сівбою, більш довговічний, ніж створений садінням. Це пояснюється насамперед відсутністю деформації кореневої системи та інших пошкоджень сіянців, які неминуче виникають при викопуванні, транспортуванні та садінні. Сівбу доцільно також проводити під наметом деревостану (попередні культури), який через два-три роки буде вирубуватися.

Ефективність створення культур сівбою передусім залежить від оптимального поєднання екологічних факторів -- тепла, вологи та аерації грунту, від строків, норми висіву, глибини та способів висівання насіння, від ретельності доглядів за грунтом і сходами. Після появи сходів необхідною стає наявність ще двох екологічних факторів -- світла й поживних речовин у грунті. Забезпечити в необхідній кількості усі перелічені фактори, що зумовлює обмеженість застосування посіву лісу, здебільшого не вдається.

При осінній сівбі нема потреби стратифікувати насіння і зберігати їх протягом зими, сходи зявляються ранньою весною і ростуть інтенсивно. Однак основні недоліки -- поїдання насіння гризунами, пошкодження посівів весняними заморозками або вимокання їх -- можуть звести нанівець усі зусилля лісівників.

Глибина сівби залежить від розміру насіння, часу сівби, механічного складу грунту. Дрібне насіння висівають на меншу глибину, ніж крупне, восени насіння висівають більш глибоко, ніж навесні, на глинистих грунтах -- мілкіше, ніж на суглинкових або супіщаних. На легких грунтах -- піщаних, супіщаних -- насіння шпилькових порід висівають на глибину 1,5--2,0 см, на суглинкових -- 1,0--1,5 см, жолуді -- на глибину 4--8 см, горіхи -- 6-- 10 см.

При створенні лісових культур використовують пять способів сівби насіння.

Рядкова сівба передбачає висівання насіння рядами з однаковими шириною міжрядь і глибиною сівби.

Стрічково-лункова сівба передбачає висівання насіння в лунки, розміщені в рядку на однаковій відстані одна від одної, по декілька насінин в одну лунку.

При сівбі біогрупами насіння висівають гніздами-площадками переважно квадратної форми, площею 1 м2, на яких міститься кілька лунок (наприклад, пять, у вигляді конверта). Уперше цей спосіб був запропонований В.Д.Огієвським під назвою густої культури дуба місцями.

При стрічковій сівбі два або декілька рядків зближуються між собою в стрічку. Відстань між рядками в стрічці становить ЗО--40 см, а відстань між стрічками значно більша -- 3--5 м.

При сівбі врозкид насіння висівають на всю лісокультурну площу. Одним з видів цього способу є аеросівба.

Садіння лісу -- створення лісових культур шляхом висаджування сіянців або саджанців на лісокультурну площу. Близько 95% культур у західному регіоні України створюються садінням. Цей метод має певні переваги над сівбою: у 5--7 разів скорочуються витрати насіння, сіянці (саджанці) майже не пошкоджуються гризунами і птахами, забезпечуються їх рівномірне розміщення і висока приживлюваність, вони меншою мірою пригнічуються травяною рослинністю та порослю деревних порід. Зменшується також число доглядів за культурами і скорочується термін їх зімкнення. Сіянці та саджанці на лісокультурній площі в перші роки ростуть швидше, ніж сходи, оскільки стадію сповіль­неного росту вони вже пройшли в розсаднику.

В основному на території лісництва створюються культури сосни звичайної, так як вона являється основною лісотвірною породою на території розташування підприємства.

Підготовка грунту проводиться в літньо-осінній період плугом ПКЛ-70 та культиватором КЛБ-1,7, борознами.

Посадка культур здійснюється восновному в весняний період, однорічними або рідше дворічними сіянцями, з розміщенням посадкових місць 1,5х0,5м, 2х0,5м, та 2,5х0,5м.

Посадка культур проводиться в основному ручним способом під меч Колесова.

Доповнення їх виконують в перші 2 роки, 1-2 річними сіянцями. Якщо приживлюваність культур дуже низька, то доповнення виконується до 5-річного віку.

Догляд за посадками проводиться 10-кратний на протязі 4-х років: 1 рік - 4 догляди, 2 рік - 3 догляди, в 3 рік - 2 догляди, в 4 рік - 1 догляд. Восновному догляди проводяться механізовано, культиватором КЛБ-1,7, з наступним доглядом в рядах, також застосовують хімічні догляди.

На підприємстві враховуючи лісівницькі особливості порід при створенні культур, старанно дотримуються правильного співвідношення всіх компонентів лісу. Змішування порід, при створенні лісових культур проводиться рядами. Восновному посадку проводять за такими загальноприйнятими схемами - 10 Сз, 9 Сз1Бп. Де береза повисла виступає як підгінна або супутня порода.