1.1 Теоретичні основи формування доходів сільськогосподарських підприємств та нормативно-правове забезпечення формування доходів сільськогосподарських підприємств
Згідно законодавства України підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство - самостійний господарюючий статутний субєкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Найважливішим напрямком в його діяльності є забезпечення грошових надходжень, за допомогою яких відшкодовуються витрати виробництва й обороту, своєчасне виконання фінансових зобовязань перед державою, банками та іншими субєктами господарювання, формування доходів і прибутку.
Доходи, а саме їх значення, джерела їх надходження та напрямки використання про регламентовані в положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід». В якому зазначено, що дохід - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів, або зменшення зобовязань які призводять до збільшення власного капіталу.
Саме вони у вигляді виручки від продукції, робіт, послуг, іншого майна України та майнові права є джерелом покриття затрат на виробництво та її реалізації продукції і на позареалізаційних витрат й отримання прибутку підприємством.
Виручка від продукції є важливим чинником формування фінансових результатів діяльності підприємства, тому важливо грамотно її визначати. Існують два методу її визначення:
1.Кассовий метод полягає у тому, що виручка формується по мірі її сплати: при безготівкових розрахунках -- у міру надходження коштів за товари на рахунки, а під час розрахунків готівкою -- під час надходження коштів у касу підприємства. Метод застосовується давно вважається зручним, підприємство може розпоряджатися грошима, які фактично надійшли на рахунок у банку чи в касу підприємства.
2.Метод нарахування, у якому прибуток від реалізації продукції визначається по мірі відвантаження товарів (виконання робіт, послуг) і предявлення покупцю (замовнику) розрахункових документів. Цей метод ґрунтується на тому, що в момент відвантаження продукції підприємство втрачає право власності на неї. Недоліком цього методу є те, що прибуток від реалізації продукції по мірі відвантаження буде врахована у бухгалтерській звітності, підприємство зобовязане заплатити податки, а реальні кошти на рахунок можуть надійти з великим запізненням або не надійдуть зовсім, наприклад, у звязку з банкрутством покупця.
Підприємство самостійно вибирає метод визначення виручки, від з умов і укладених договорів. Проте обраний метод мають встановлювати на термін і відбиватися в облікову політику підприємства.
Формування доходу сільськогосподарських підприємств відбувається наступним чином. Діяльність підприємства (повязана з доходом) можна поділити на :
- звичайну діяльність(будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають в наслідок її здійснення).
- надзвичайну діяльність(яка не входить в звичайну діяльність підприємства та настання якої не очікується періодично або в кожному наступному звітному періоді).
Почнемо зі звичайної,дохід від неї в свою чергу поділяється на:
- дохід від операційної діяльності(в т.ч: дохід від основної діяльності і дохід від іншої операційної діяльності)- це дохід від основної діяльності підприємства, а також від інших видів діяльності, окрім інвестиційної та фінансової. Тобто до нього можна віднести дохід від реалізації товарів, готової продукції, робіт, послуг.
- дохід від фінансових операцій - сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного і позичкового капіталу;
- дохід від іншої звичайної діяльності - тобто дохід від реалізації фінансових інвестицій, основних засобів,нематеріальних активів.
Що стосується доходів від надзвичайної діяльності то їх можна про класифікувати як:
- втрати від стихійного лиха;
- втрати від техногенних катастроф і аварій;
- відшкодування збитків від надзвичайних подій.
У бухгалтерському обліку дохід визнається в разі збільшення або зменшення зобовязань , що супроводжується зростанням власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємств), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Не визнаються доходами грошові надходження:
- за договором комісії, агентським договором,
- сума попередньої оплати продукції, послуги,
- сума задатку під заставу, або на погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором,
- надходження від первинного розміщення цінних паперів,
- сума авансу в рахунок оплати продукції, послуги,
- сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків, що підлягають переказуванню до бюджету й позабюджетних фондів.
Ці грошові надходження збільшують активи підприємства, але не збільшують капітал, тому не визнаються доходом.
Існують фактори впливу від яких залежить розмір виручки:
- у сфері виробництва: обсяг виробництва, кількість продукції, асортимент продукції, ритмічність випуску;
- у сфері обігу: ритмічність відвантаження,своєчасне оформлення транспортних і відповідних документів, строки документообігу, форми розрахунків, рівень цін;
- не залежно від діяльності: порушення строків договорів постачальниками ТМЦ, недоліки в роботі транспорту, несвоєчасна оплата за продукцію покупцями.
На величину грошових надходжень підприємств впливають зовнішні внутрішні фактори. До зовнішніх факторів належать: кон`юнктура товарного та фондового ринків, форми розрахунків, умови та порядок банківського кредитування, система оподаткування підприємств, умови надання товарного кредиту, можливість залучення безоплатного цільового фінансування.
До внутрішніх факторів належать: життєвий цикл підприємства, тривалість операційного циклу , невідкладність інвестиційних програм, сезонність виробництва і реалізації продукції, амортизаційна політика підприємства, фінансова підготовка менеджерів підприємства.
Грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Зокрема, виручка від реалізації продукції є однією з ланок забезпечення нового кругообороту коштів підприємства. За рахунок грошових надходжень :
1.відшкодовуються витрати підприємства - матеріальні витрати ( використання сировини, електроенергії, палива тощо), створення амортизаційного фонду, ремонтного фонду, оплата праці робітників, податкові, включені до собівартості, інші;
2.сплата непрямих податків;
3.сплачуються податкові платежі, що відносяться до фінансових результатів підприємства :податок на прибуток, податок на майно, податок на рекламу, податок на утримання невиробничої сфери.
4. створюється резервний фонд підприємства.
5. створюється фонд налагодження та фонд споживання підприємства.
6.виплачуються дивіденди.
- Вступ
- Розділ 1. Теоретично-правові основи формування доходів сільськогосподарських підприємств
- 1.1 Теоретичні основи формування доходів сільськогосподарських підприємств та нормативно-правове забезпечення формування доходів сільськогосподарських підприємств
- Розділ 2. Формування та використання доходів у сільськогосподарських підприємствах
- Розділ 3. Напрями вдосконалення формування та використання доходів сільськогосподарського підприємства