РОЗДІЛ ІІ. КОРОП - ОСНОВНИЙ ОБ`ЄКТ РОЗВЕДЕННЯ СТАВКОВИХ РИБНИХ ГОСПОДАРСТВ В УКРАЇНІ

Короп - один з основних обєктів розведення в рибоводних господарствах багатьох країн. На його частку у вітчизняному рибництві приходиться близько 70 % усієї вирощуваної продукції. Вирощування коропа звязане з його цінними якостями: він невибагливий до умов середовища, усеїдний, швидко росте, простий у розведенні і має смачне мясо.

Короп -- тепловодна риба. Оптимальні температурні умови лежать у границях 18...30 °С. Статева зрілість настає в різному віці і залежить від температурного режиму водойми. У північних і центральних районах країни самки коропа досягають полової зрілості на 4...5-м році життя, у південних на 2...3-му році, причому самці дозрівають раніше самок. У природних умовах нерест проходить при температурі 17...20°С, на прибережних ділянках, покритих луговою і водною рослинністю, що служить субстратом для клейких ікринок.

Тривалість ембріонального розвитку залежить від температури води і складає 3...6 діб. На 2...3-й день личинки переходять на активне харчування, використовуючи на початку дрібні, а потім великі форми зоопланктону. Молодь і старші вікові групи харчуються в основному бентосом: личинками хірономід, олігохетами і молюсками¹¹ Елеонский А.Н. Прудовое рыбоводство. - М.: Пищепромиздат, 1975..

Потенційні можливості росту в коропа досить великі: максимальна маса його більше 25 кг, а довжина близько 1 м. При сприятливих умовах перебування (оптимальний температурний режим, гарна кормова база) короп уже на першому році життя може досягати маси 1...1,5 кг, на другому -- 2...3 кг. Для ставкових господарств, розташованих у центральних районах країни, установлений наступний стандарт по масі: однолітки -- 25...30 г, двулітки -- 400...500 г, трьохлітки -- 1000...1200 г. При інтенсивному вирощуванні коропа одержують по 2...3 т і більше риби з гектару водної площі. При сажовому і басейновому вирощування риби на теплих водах продукція може досягати 150...200 кг із 1 м³.

По типі лускатого покриву розрізняють 4 форми культурного коропа: лускаті, розкидані дзеркальні, лінійні дзеркальні і голі, або шкірясті (мал. 3).

Рис 3. Види коропа: а -- лускатий б -- дзеркальний розкиданий, в - дзеркальний лінійний, г -- голий.

Породи коропа. Породу створюють для визначеної кліматичної зони і конкретної технології розведення і вирощування. Основними елементами внутрішньо-породної структури є внутрішньо-породні зональні типи, лінії і родини.

Внутрішньо-порідний зональний тип являє собою саму велику структурну одиницю в породі й у той же час -- найменшу групу тварин, здатну до самостійної еволюції. Зональні типи однієї і тієї ж породи мають загальне походження і відрізняються один від одного в основному за пристосованістю до специфічних умов конкретних кліматичних зон¹¹ Елеонский А.Н. Прудовое рыбоводство. - М.: Пищепромиздат, 1975..

Лінією в рибництві звичайно називають групу риб, що мають загальне походження, що бере свій початок від елітних особин-засновників. Лінія формується шляхом добору.

Число порід культивованих видів риб, що задовольняють вимогам, які застосовуються до породи, невелике й обмежено, власне кажучи, коропом.

Українські породи коропа. Українські лускаті і рамчаті коропи -- перші офіційно затверджені породи коропа, що пройшли державну апробацію в 1956 р. Вихідною чередою для створення українських порід послужилася місцева череда Антоніївського держрибозаповідника. Роботи із селекції були початі в 1930 р. і проводилися під керівництвом А. И. Куземи. Основним методом селекції був масовий добір з високою інтенсивністю на молодших вікових групах риб. Роботу вели з двома групами: лускатими і рамчатими коропами.

Основними ознаками при доборі були маса тіла і загальний розвиток. Особлива увага зверталася на «міцність» тіла.

Українські рамчатий і лускатий коропи відрізняються високим темпом росту і красивою формою тіла. Українські породи коропа включають деякі внутрішньопородні типи: антоніно-зозулецький, несвичський, любеньський, нивчанський. Антоніно-зозулецькі коропи -- типові представники українських порід коропа. Несвичський внутрішньо породний тип створений на основі схрещування галицького коропа з місцевої череди рибгоспу «Несвич» з антоніно-зозулецьким лускатим і рамчатим коропами.

Нивчанський внутрішньо породний тип українського лускатого коропа був створений на основі вставного схрещування самок українського коропа із самцями ропшинського коропа. Нивчанські коропи мають підвищену холодостійкість, успадковану ними від ропшинського коропа. Ці риби мають гарні рибогосподарські якості: виживання їх під час зимівлі на 8...10 % більше, ніж у коропів української лускатої породи; рибопродуктивність нагульних ставків на 7...12% вище.