3.1 Характеристика стада великої рогатої худоби
Молочне стадо ПП «Радівське» представлено українською чорно-рябою молочною породою. Дана порода створена схрещуванням чорно-рябої худоби вітчизняної селекції з голштинською. Як порода затверджена наказом Мінсільгосппроду України від 26 квітня 1996 р. № 127 "Про виведення української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби".
Жива маса дорослих корів -- 600--650 кг, бугаїв -- 850-- 1100 кг. Телиці при добрій годівлі досягають живої маси у 12 місяців 290--300 кг, у 18 -- 400--420 кг, бугайці -- відповідно 380--400 і 500--520 кг, маючи при цьому задовільні мясні якості.
Молочна продуктивність у кращих племінних стадах становить 6000--8000 кг молока жирністю 3,6--3,8%.
Рис.3. Корови української чорно-рябої молочної породи
В час запровадження прогресивних технологій і науково-технічного прогресу величезну частину продуктивності тварини займає її походження, тобто порода та породність. Збереження та покращення продуктивних якостей тварин забезпечується за рахунок проведення поглибленої селекційно-племінної роботи, зокрема відбору кращих як за продуктивними так і за конституціональними якостями тварин для відтворення стада.
Для організації відтворення великої рогатої худоби складається план парувань, запуску і отелень худоби протягом року. Даний документ забезпечує успішну організацію відтворення тварин і як наслідок дає змогу успішно планувати надходження приплоду і реалізацію мясної та молочно продукції.
Протягом року вихід телят на 100 корів склав 91%, цей показник характеризує якість планування робочого процесу. Для підвищення продуктивності тварин осіменяють спермою бугаїв-плідників голштинської породи. Як відомо представники даної породи мають високу молочну продуктивність, а також мають високу живу масу і за рахунок їх генетичного потенціалу покращують українську чорно-рябу молочну породу, в результаті чого отримують тварин, які у промислових умовах можуть давати високі надої, а також є придатними для відгодівлі їх на мясо. Структура стада молочної худоби господарства і її віковий склад тварин наведений у таблиці 4.
Таблиця 4 Статевовіковий склад і структура стада великої рогатої худоби
Статевовікові групи тварин |
Середньорічне поголівя, гол |
Структура стада, % |
|
Корови |
400 |
32 |
|
Нетелі |
175 |
14 |
|
Телиці: до року (6-12 місяців) |
350 |
28 |
|
старше року (12-18 місяців) |
260 |
21 |
|
Бички: до року та старше року |
61 |
5 |
|
Всього: |
1246 |
100 |
Тривалість використання корів основного стада складає в середньому 5 років, тому стадо здебільшого укомплектоване молодими тваринами. Основними причинами вибракування корів основного стада є захворювання кінцівок, що спричинені високою живою масою тварин, а також післяродові ускладнення, що потребують тривалого економічно необґрунтованого лікування.
Поліпшення української чорно-рябої молочної породи голштинською є економічно обґрунтованим в умовах даного господарства. Тому що отримані нащадки мають високу молочну продуктивність , а також велику живу масу і гарні відгодівельні якості.
За результатами бонітування все поголівя тварин, яке підлягало бонітуванню, належало до української чорно-рябої молочної породи. Класність тварин висока, оскільки створені всі належні умови годівлі і утримання тварин.
Молочна продуктивність безпосередньо повязана з відтворною функцією організму тварин і з підвищеною потребою в ремонті стада. У господарстві вік продуктивного використання корів не перевищує 5-8 років (табл. 5), а це означає, що кожний рік вибраковують 20-25% корів.
Таблиця 5 Розподіл корів за числом отелів
Лактація |
Поголівя |
||
гол. |
% |
||
Перша |
132 |
33 |
|
Друга |
116 |
29 |
|
Третя |
104 |
26 |
|
Четверта |
36 |
9 |
|
Пята і більше |
12 |
3 |
|
Всього |
400 |
100 |
Аналізуючи дану таблицю 5, можна зробити висновок, що число корів із першою лактацією становить - 33%, другою - 29, третьою - 26, четвертою - 9, пятою і більше - 3%.
Розподіл корів за формою вимя наведено в таблиці 6.
Таблиця 6 Розподіл молочних корів за формою вимя
Форма вимя |
Кількість корів, гол. |
% корів |
|
Ванноподібне |
316 |
79 |
|
Чашоподібне |
80 |
20 |
|
Округле |
4 |
1 |
|
Всього |
400 |
100 |
За результатами оцінки форми вимя корів можна зробити висновок, що у переважної більшості корів вимя ванно подібної та чашоподібної форми з середньою інтенсивністю молоковіддачі 1,9-2,37 кг/хв.
Рис. 4. Розподіл корів за формою вимя
- РЕФЕРАТ
- ВСТУП
- РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОЩУВАННЯ РЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ
- 1.1 Закономірності росту органів і тканин у різні вікові періоди тварин і використання їх при вирощуванні ремонтного молодняку
- 1.2 Фізіологічні особливості відтворювальної здатності телиць
- 1.3 Інтенсивне вирощування ремонтних телиць і підготовка нетелей до отелу
- 1.4 Організація технологічного процесу вирощування телиць у різних господарствах
- РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ, УМОВИ І МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ
- 2.1 Місце та обєкт досліджень
- 2.2 Методика досліджень
- РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОЩУВАННЯ РЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ В УМОВАХ ПП «РАДІВСЬКЕ» с. РАДІВКА КАЛИНІВСЬКОГО РАЙОНУ
- 3.1 Характеристика стада великої рогатої худоби
- 3.2 Технологія вирощування ремонтних телиць в господарстві