1.1 Закономірності росту органів і тканин у різні вікові періоди тварин і використання їх при вирощуванні ремонтного молодняку

Спрямоване вирощування молодняку - це комплекс зоотехнічних засобів застосовуючи, які можна свідомо керувати індивідуальним розвитком сільськогосподарських тварин і формувати їх з необхідними задатками продуктивних якостей .

В цілому ж вирощування ремонтного молодняку повинно бути цілеспрямованим та економічним, ураховувати біологічні особливості його росту й розвитку, формування міцної конституції, відповідного екстерєру та інтерєру, добрий розвиток органів травлення, відтворної функції і багаторічне використання тварини. Кожне нове покоління корів повинно бути продуктивнішим і стійкішим проти захворювань, відповідати вимогам сучасної технології.

Телята народжуються з добре розвиненим сичугом, проте зі слабо розвиненими передшлунками. У перший місяць життя їжа в передшлунки не надходить. Тільки при неправильному випоюванні, коли теля пє великими порціями, молоко може потрапляти в рубець, де воно піддається гниттю, що є частою причиною захворювань [10].

Через годину - півтори після народження його напувають молозивом, якого у першу годівлю здоровим телятам випоюють до 1,5-2,0, слабким - 0,75-1,0 кг. Зразу випоювати багато молозива не рекомендується, тому що це може спровокувати розлад травлення. У перші 5 діб їх треба напувати молозивом 4 рази на добу після кожного доїння корови. У наступні дні годують 3, потім 2 рази на добу і добову норму доводять до 1/5-1/6 від живої маси теляти при народженні. Температура молозива й молока 35-37 °С. Телята, які народжуються у зимово-весняний період, часто страждають гіповітамінозною диспепсією і багато з них гине у перші дні життя. Для профілактики цього захворювання насамперед забезпечують потребу тільних сухостійних корів у каротині.

Молозивний період триває до 4-5 денного віку теляти. Як правило, телята народжуються стерильними. Плацента непроникна для материнських антитіл, а власна імунна система теляти ще не діє. Тому новонароджене теля беззахисне щодо впливу різних збудників хвороб. Молозиво багате білками (альбумінами та глобулінами), які запобігають хворобам теляти і в тонкому відділі кишечнику проникають через його стінки у нерозщепленому вигляді. Явище піноцитозу (транспортування нерозщеплених білків) у телят триває протягом 24-х годин після народження. Здатність усмоктувати антитіла максимальна при народженні, а далі поступово зникає. Через 20 годин після народження цей показник становить лише 12%, а через 36 годин здатність антитіл проникати через стінки кишечнику зникає зовсім [22].

Починаючи з 4-7-денного і до 3-тижневого віку телятам слід давати кипячену охолоджену до 15-20°С воду. Це доцільно робити за 1 годину до або після випоювання молоком.

Після молозивний період закінчується і настає молочний, який триває до 3-місячного віку теляти. Після молозива теляті згодовують материнське молоко тричі на день за визначеною схемою. Якщо корова здорова, то материнське молоко випоюють теляті 1-2 тижні, а потім для цього використовують збірне молоко [20].

Для згодовування молозива і молока застосовують такі способи: підсисний -- теля утримується разом із коровою, одержує і молозиво, і молоко безпосередньо із вимя; сосковий -- використовують соскову напувалку, яка має алюмінієву банку місткістю 2,5 л, резинову соску з каліброваним отвором і металевим гніздом з кронштейном; напування з відра - молозиво і молоко згодовують із відра продезінфікованого, але це не зовсім гігієнічно [9].

Кількість згодованого незбираного молока залежить від призначення тварин, але його слід давати не менше 250 кг. Заміну незбираного молока відвійками починають поступово, з третьої декади життя теляти. Вже з місячного віку телиць починають привчати до поїдання рослинних і насамперед сіна та соковитих кормів.

Найчастіше молочний період при вирощуванні телиць триває до 6-місячного віку. Тварин слід забезпечити повноцінною годівлею. Для цього розроблено багато схем, які передбачають живу масу телиць згідно зі стандартом відповідної породи [8].

У молочний період телята здатні проявляти високі прирости живої маси і ефективно використовувати корми, що зумовлено специфікою приросту і використанням кормів у ранньому віці. До 4-х місяців життя основою живлення телят є молочні корми. Доки не функціонує рубець і синтез білка у передшлунках відсутній або до 2-3-місячного віку недостатній, телята мають одержувати корми з високою біологічною повноцінністю протеїнів. У цей період практично неможливо досягти задовільних результатів приросту живої маси без молочних кормів. Слід відмітити, що використання протеїну на синтез білка тіла у перший місяць життя телят, включаючи молозивний період, досить високе і становить 73-85 %. У 2-2,5-місячному віці цей процес знижується до 39-48 %, а старше 5 місяців - до 22% [21].

З віком у телят змінюється і хімічний склад тіла. Якщо при народженні вміст води в їх організмі складає 74 %, а жиру 3,5 % від маси тіла, то у 6 міс. вміст води зменшується до 64 %, а жиру зростає до 10,5 % і більше. Це зумовлює збільшення енерговитрат на приріст живої маси і, як наслідок, витрати корму. До 3 міс. на 1 кг приросту витрати кормів становлять 3,6-4,0 к. од., а у віці 4-6 міс. збільшуються до 5,1-5,3 к. од. З віком у телят потреба в енергії корму на приріст маси тіла зростає.

У раціонах телят молочного періоду необхідно контролювати вміст протеїну, вуглеводів і жиру. У перший місяць життя норма перетравного протеїну з розрахунку на 1 к. од. становить 100 г, на 2 - 3-й - 130-120 г, на 4-6-й - 115-105 г і старше 6 міс. - 100-90 г, сирого протеїну - відповідно 115, 150, 140 і 150 г [7]. До 4-місячного віку в раціонах телят слід контролювати кількість лізину та метіоніну з циститом, вміст яких треба доводити відповідно до 6-8 і 2-4 % від сирого протешу в раціоні.

Із 2-місячного до 3-місячного віку вміст клітковини у сухій речовині раціону знаходиться у межах 6-12 %, а з 4 до 6 міс. її кількість збільшується до 16-18 %. Концентрація цукру у сухій речовині раціону у перші 2-3 місяці після народження становить 15-16,5 %, потреба задовольняється за рахунок молока, а наступний період зменшується до 8--9,5 %. Оптимальним цукро-протеїновим відношенням вважається 0,8-1:1 [16].

За перші 6 міс. життя телятам необхідно згодовувати до 30 кг жиру. в тому числі від 8 до 18 кг молочного. У перший місяць вирощування оптимальний вміст жиру у сухій речовині раціону становить 24 %, у другий - 14, третій - 9, четвертий і пятий - 6-7 і в шостий - 5,4 %. Надалі його вміст зменшується до рівня дорослих тварин - 3-1 % [17].

Під час вирощування молодняк повинен бути забезпечений достатньою кількістю мінеральних речовин. Нестача їх у раціоні викликає порушення (затримку) росту і розвитку, обміну речовин, втрату апетиту та його спотворення.

Мінеральні речовини молока засвоюються організмом телятами не повністю (86-97 %). При згодовуванні концкормів засвоєння кальцію із них у 2-місячних телят знижується до 30 %. Кальцій і фосфор раціону 6-місячні телята засвоюють на 40-50 %

Мікроелементи відіграють важливу роль в обміні речовин і їх дефіцит негативно впливає на обмін речовин і використання поживних речовин корму. Потреба молодняку в мікроелементах на 1 кг сухої речовини корму становить, мг: заліза - 50-80, міді - 5-10, цинку - 30-60, марганцю - 30-60, кобальту - 0,4-0,7 і йоду - 0,2-0,6 [18].

У деяких господарствах телят вирощують на підсосі, використовуючи корів-годувальниць. У літній період телят випасають поблизу ферми і підпускають до корів-годувальниць. Після відлучення від корів протягом 7-10 діб їм згодовують незбиране молоко: перші 2 - 3 доби по 3 - 4 кг, а потім норму знижують і замінюють його на знежирене. В період підсисного утриманні телят привчають до поїдання рослинних кормів.

У після молочний період телиць можна вирощувати на раціонах, що складаються тільки з рослинних кормів. За структурою вони повинні поступово наближатися до раціонів дорослої худоби, але мати необхідну кількість енергії, перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. Середня добова норма сухої речовини 2,5-3,0 кг на 100 кг живої маси забезпечує вирощування молодняка з добре розвиненим шлунково-кишковим трактом, що дає можливість у майбутньому корові споживати у великій кількості обємисті корми. У стійловий період до раціону телиць вводять (з розрахунку на 100 кг живої маси): силосу -- 5-6, сінажу -- 3-4, сіна -- 1,5-2,5 кг на добу. Сіно можна замінити (до 30%) доброякісною соломою ярих культур. Концентрати дають у такій кількості, щоб не викликати ожиріння..

В умовах зимової годівлі раціони молодняка контролюють за вмістом у них мінеральних речовин і вітамінів. Телицям у 7-12-місячному віці на 100 кг живої маси необхідно 20-17 г кальцію і 9-12 г фосфору, а на другому році життя -- відповідно 13-16 г кальцію і 8-9 г фосфору [25].

При годівлі телиць силосом є деякий дефіцит фосфору в раціоні, тому згодовують до 40 г кісткового борошна або мінеральних фосфорних добавок на добу в розрахунку на одну голову.

Важливим при вирощуванні телиць є перехід від кормів стійлового періоду до пасовищного. Різкі переходи від зимової годівлі до літньої і навпаки викликають порушення травлення у тварин і супроводжуються зниженням продуктивності [15].

Улітку можна згодовувати травяні корми на вигульних майданах або на пасовищах. Годівля молодняка травою на корені має багато переваг порівняно з поїданням трави з годівниць. Під впливом постійного руху, сонячного світла і чистого повітря посилюється робота всіх тканин, органів і молодняк росте міцним та сильним .З 5-місячного віку молодняк можна випасати. Активний моціон підвищує апетит тварин, позитивно впливає на формування молочної продуктивності. Випасають телиць 4-5год, а потім ще підгодовують скошеною травою із годівниць в таборах [24].