Вступ

У багатьох країнах світу свинарство набуло динамічного розвитку, як одна з провідних галузей у забезпеченні населення цінними харчовими продуктами. Світова практика свідчить, що створення мясного балансу неможливе без інтенсивного розвитку свинарства.

В забезпеченні населення нашої країни мясом, також спостерігається тенденція до стабільного його зростання.

Найперспективнішою в даному відношенні є свинарство, оскільки свині - найбільш скороспілі і багатоплідні.

Однак гельмінтози у стійких осередках паразитоносійства та схильність свиней до швидкого зараження завдають значних економічних збитків й знижують рентабельність галузі.

Повідомлення у вітчизняній та зарубіжній літературі свідчать про те, що найпоширенішими інвазійними хворобами є гельмінтози - аскароз, езофагостомоз, трихуроз; протозоози - еймеріоз, ізоспороз, балантидіоз. Причому здебільшого ці інвазії мають змішаний перебіг [1, 8, 14].

Останнім часом ситуація щодо інвазійних захворювань з різних причин має тенденцію до погіршення.

Гельмінтози свиней призводять до зниження продуктивності, зменшуються прирости маси тіла - на 18-30%, збільшуються витрати кормів - на 33,5%, а термін відгодівлі подовжується на 2-2,5 місяці, народження слаборозвиненого молодняку, загибелі значної кількості поросят інвазованих гельмінтами поросят, а також значних затрат на придбання антигельмінтиків [4,16,22,26]. Основні втрати у свинарстві повязані із загибеллю поросят до відлучення - 30-50% та в період дорощування - 10-15% [32].

Гельмінти належать до внутрішніх паразитів, які існують в напівзакритій системі, тобто, в організмі хазяїв, але разом з тим в умовах безпосереднього впливу імунної системи хазяїна і інших захисних механізмів. Гельмінти, як і інші паразити, не тільки здатні ухилятися від внутрішніх умов своїх хазяїв, але і володіють якостями, які дозволяють удосконалювати цей процес [10].

Найбільш поширеними гельмінтозами свиней є шлунково-кишкові нематодози, такі як аскароз, езофагостомоз і трихуроз свиней. Вони реєструються протягом всього року з невеликими сезонними коливаннями екстенсивності і інтенсивності інвазії [35].

Терапевтичне втручання в гельмінтозний процес за допомогою антигельмінтиків часто призводить до імунопатологічних зрушень, а також спричиняє ускладнення, зумовлені зниженням рівня імунобіологічного захисту. Імуносупресивна активність антигельмінтиків у свою чергу теж є причиною зниження резистентності до повторних заражень.

У звязку із згаданим вище, ведеться пошук удосконалення засобів і методів протигельмінтозних заходів. Боротьба із гельмінтозами тварин можлива лише при правильному виборі та застосуванні антигельмінтиків. Проте використання хіміотерапевтичних засобів, особливо при змішаних інвазіях, не завжди дає позитивні результати. До того ж вивільнення організму тварини від гельмінтів ще не свідчить про повне відновлення структури і нормальне функціонування уражених органів і тканин [15].

Тому зараз розробляються схеми етіотропно-патогенетичної терапії та профілактики, ефект від застосування яких ґрунтується не тільки на високій протипаразитарній дії, а спрямований на використання фізіологічних можливостей організму хворої тварини в боротьбі з хвороботворними агентами та відновлення порушення функції того чи іншого органа.

Мета і завдання роботи

Мета роботи - вивчити нематодози свиней в СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області.

Завданням було вивчити розповсюдження нематодозів свиней. Визначити сезонну та вікову динаміку аскарозу, трихурозу та езофагостомозу. Визначити лікувальну ефективність тетрамізолу-гранулят та бровермектину. Визначити економічну ефективність лікувальних заходів. Провести аналіз комплексу заходів по охороні праці та екологічну експертизу в СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області.